Де я вперше чув російську мову?<br />
На Роменщині, в глухім селі.<br />
В пам'яті моїй зринає знову<br />
спогад про дитинство на Сулі.

З тих років двадцятих бачу й досі:<br />
коли голод гнав до нас людей,<br />
жив у тітки нашої Ходосі<br />
хлопець з Волги, звався Дорофей.

В латаній до нас приходив свиті,<br />
грався з нами, за м'ячем гасав.<br />
В нього очі — як волошки в житі,-<br />
мов про нього Головко писав.

В хаті нас не двійко і не трійко,<br />
не як з рукавички — як з мішка.<br />
В тітки ж за Сулою Дорофійко<br />
ріс коло ще меншого Мишка.

Якось він зайшов до нас у хату<br />
(а було тоді йому літ шість),<br />
до макітерки метнулась мати,<br />
пиріжка дає, а він не їсть, —

взяв за пазуху, картуз на брови:<br />
— Это я Мишутке понесу... —<br />
Так спізнав я і чарівність мови,<br />
і російської душі красу.