Було — під вербами струмочок<br />
Тихесенько бринів,<br />
В гаю навколо розтинався<br />
Пташиний любий спів.

А ми під вербами укупі<br />
Сиділи, молоді,—<br />
Бажали прочитати<br />
Про долю у воді...

Тепер під вербами вже тихо,<br />
Бо висохла вода,—<br />
І нашу доленьку та щастя<br />
Пошарпала біда.

1905