Минає час, минають люди;<br />
Ми всі ждемо того, що буде,<br />
І кажем всі: давно вже час,<br />
Щоб воля та прийшла й до нас,

А все її нема, не йде,-<br />
А час не жде, а час не жде!..<br />
А час не жде, а час летить,<br />
А серце змучене болить,

Бо довгий гніт минулих днів<br />
Його украй вже пригнітив,<br />
І тяжко так, що, може, ми<br />
Гіркими плакали б слізьми,

Якби не гніт цей днів тяжких,<br />
Щоб нас, за довгий час, усіх<br />
І одслід навіть з мук навчив<br />
Ховать в душі без сліз і слів.

І так на світі живемо,<br />
На плечах лихо несемо.<br />
І доки будемо так жить?<br />
Ніхто не скаже — все мовчить!<br />
1881