Під небом дальньої чужини,<br />
Де хуги носяться одні,<br />
До тебе, кращої дружини,<br />
Складаю я мої пісні.

І випливаєш ти над мене<br />
У тій збагніченій красі,<br />
Що не зруйнують, серце-нене,<br />
Твої пекельники усі!