Є на київській околиці<br />
восьмирічка в Крюківщйні.<br />
Знаєш, чим відома школа ця<br />
всій великій Батьківщині?

Слідопитами завзятими<br />
(йдуть на пошук знов і знов).<br />
Їхні будні робить святами<br />
до поезії любов.

А музей! Хлоп'я з указкою<br />
вірш читає... Ряд портретів...<br />
Гомонить живою казкою<br />
біля школи Сад поетів.

Почуття ж бо стільки теплого<br />
в них до воїна-співця!<br />
В пам'ять кожного полеглого<br />
посадили деревця.

У поезію закохана<br />
дітвора розкаже радо<br />
про Герасименка й Когана,<br />
Чумаченка і Отраду.

Ось рядочки безіменнії —<br />
ким написані? Коли?<br />
Щоб узнать — в Москві, в Вірменії<br />
слідопити побули.

Що читаємо, що бачимо,<br />
затамовуючи подих, —<br />
все зусиллями дитячими<br />
в літніх зібрано походах.

Кожне з них душею чулою<br />
як перлин, тих слів шука<br />
до обірваного кулею<br />
поетичного рядка.

Рюкзачок — їх амуніція,<br />
більш нічого в них немає.<br />
Але кажуть, що й міліція<br />
на шляхах їм козиряє.