До побачення, хлопчики...
До побачення, хлопчики...
Ах, війна, що ж ти, підла, накоїла:<br /> стали тихими наші двори,<br /> підняли наші хлопчики голови –<br /> і змужніли вони до пори,<br /> на порозі прощалися похапцем —<br /> і пішли, за солдатом солдат...<br /> До побачення, хлопчики! Хлопчики,<br /> повертайтеся швидше назад.<br /> Не ховайтеся, будьте високими,<br /> не шкодуйте ні куль, ні гранат<br /> і себе не жалійте... І попри все<br /> повертайтеся швидше назад.
Ох, війна, що ж ти, підла, накоїла:<br /> не весілля – розлуки і дим!<br /> І дівчатка ввсі платтячка білії<br /> віддали своїм сестрам мали.<br /> форма й чоботи... Де ж від них дітися?<br /> два зелених на плечах крила...<br /> Пліткарів ви, дівчатка, не бійтеся!<br /> З них спитаємо потім сповна.<br /> Хай говорять, що віру розтрачено,<br /> що йдете повійні наздогад...<br /> До побачення, наші дівчатонька!<br /> Повертайтеся швидше назад!
(1958)
(Переклад Олени Тимченко)