До К-го
До К-го
<blockquote>(У відповідь на вірші, в яких він радив мені<br /> назавжди залишитись на Україні)<br /> </blockquote>
Щоб молодечі роки<br /> Лінивим сном я вбив!<br /> Щоб я не поспішив<br /> Під волі стяг високий!<br /> Ні, ні! Слова пусті,<br /> Пораднику лукавий!<br /> Презирства гідні ті,<br /> Хто не жадає слави.<br /> Юнацьких душ кумир —<br /> Вона мене сурмою<br /> Гукає в буйний вир<br /> І кличе за собою<br /> На береги Неви!
Отож прощайте ви:<br /> Ясна красо природи,<br /> Заквітчані сади<br /> І наливні плоди,<br /> І Дону тихі води,<br /> І злагода в серцях,<br /> І повів самотини,<br /> І тиша на полях<br /> Блаженної країни,<br /> Де, горя і суєт<br /> Не відавши, щасливий<br /> Прожити б міг поет<br /> Ні в чому не примхливий,<br /> Де протікали б дні<br /> В безшумному затоні,<br /> На дружби ніжнім лоні,<br /> В родинному теплі!
Усе це залишав<br /> Запалений піїт,<br /> Спрямовує свій літ,<br /> Хоч друг того й не рає,<br /> Він чарівниці вслід!<br /> Де світ шумить бурхливо,<br /> Турбот і мук ріка,<br /> Від неї я щасливо<br /> І дослужусь, можливо,<br /> Лаврового вінка.<br /> Коли я, посивілий,<br /> Зустріну друзів знов,<br /> Це буде спогад милий<br /> Для приязних розмов.
Перекладач: М. Рильський