Й до тебе, князю скальдів, Ісаіє,<br />
Коліно своє у покорі клоню!<br />
Валгальськії тереми вже леліють.<br />
І скальдів лик во златі арфи дзвонить.

А ти засів єси на княжім троні —<br />
І Валдера-Дажбога піснь ся піє...<br />
Як місяць, що в ржевій мглі він мріє,<br />
О, так ринуть їх віщії гармони!

А я лиш стою та й ся прислухаю...<br />
О, так шкляне лиш ваше море грає,<br />
Великий Тора-бога ти віщуне!

Ти віщі персти на живії струни<br />
Поклав єси... Ожили давні руни...<br />
А я лиш стою та й ся прислухаю!