Дитячі сподівання
Дитячі сподівання
Знову ніч і небо, і червоний<br /> Марс горить в блакиті осяйній.<br /> Раб землі, окутий і безсонний,<br /> Щo страждати від незбутніх мрій?
Марення мої далекозорі,<br /> Не діждусь я слави ваших днів;<br /> Не побачу в світовім просторі<br /> Кинених в безмежність кораблів!
Не злечу в небесні океани,<br /> Навіть не дізнаюся з газет,<br /> Як Колумб, допіру ще не знаний,<br /> Новий світ знайшов серед планет.
Але ні, душа моя не хоче<br /> Відрікатись чарівного сну,<br /> Жде і вірить в пoклики пророчі<br /> Про велику будучність земну.
Ні, ми не глядітимем, мов бранці,<br /> Кволі і покірні дикуни,<br /> Як, змінивши нас, нові обранці<br /> Візьмуть наші гори і лани.
Ми самі уперті, непохитні,<br /> Всіх стихій могутні королі,<br /> Понесемо в обшири всесвітні<br /> Благовістя нашої землі.