Данаїди
Данаїди
Адам Міцкевич<br /> Данаїди. Сонет
Перекладач: В. Струтинський
Жіноцтво чарівне! Де вік той золотий,<br /> Коли за платтячко гаптоване, за квіти<br /> Юнак у дівчини міг серденько купити<br /> I милій голубів прислати у свати?
У наш вік дешево цього не досягти.<br /> Та, котрій злота дав, ладна пісень просити;<br /> Та, котрій серце дав, спішить мене женити;<br /> Оспівана пита: "А чи маєтний ти?"
О Данаїди! Вам, немовби до безодні,<br /> Дарунки і пісні я кидав повсякчас,<br /> І от перетворивсь із щедрого в скупого.
Хоча я до краси чутливий і сьогодні,<br /> Хоч мушу славити і надаряти вас,-<br /> Тепер, все даючи, не дам вам серця свого.