Далеко десь у теплих-теплих снах<br />
я поміж трав у дідових чоботях…<br />
І сонця до землі відчутний дотик,<br />
і вечір матіолами пропах.

А я ще хочу встигнути на шлях,<br />
бо дід конем вертатиме з роботи.<br />
Я хочу з ним заїхать у ворота,<br />
його картуз повісити на цвях.

Я прокидаюсь, я кудись біжу…<br />
дим заводський нагадує іржу,<br />
коли до сонця піднімаю очі.

Як страшно: я все менше й менше хочу,<br />
але мені все більше й більше треба.<br />
Чого ж іще, крім сонця, трав і неба?

1981