Чую твій стогін вночі,<br />
Чую. Не прийду.<br />
Вже не погляну коханно-сумними очима.<br />
Не спокутую кривди.<br />
Не прийду. Не прийду.

Я розумію<br />
Закуток кожний того стогнання.<br />
Чую і знаю —<br />
Все —<br />
Чуже і далеке – рідне й близьке…<br />
Чую: вбирається в душу уїдливим змієм.<br />
Кожний той згук —<br />
Чую – зриває мій спокій,<br />
Сльозами здобутий – ніччю безокою.

Нащо ці муки? Їх не здоліти,<br />
Адже ж,<br />
не прийду!<br />
Ніколи!

Не прийду?