Чорні від страждання мої ночі,<br />
Білі від скорботи мої дні<br />
Впали у твої свавільні очі,<br />
Жадібні, глибокі і чудні.

Я тебе не хочу обминути,<br />
Я тебе не смію обійти.<br />
Дай мені губами зачерпнути<br />
Ніжної твоєї доброти.

Диких орд незлічені навали<br />
Розтрощили пращури мої,<br />
Щоб несла ти гордо і зухвало<br />
Груди недоторкані свої.

Щоб горіли маками долоні,<br />
Щоб гуло моє серцебиття,<br />
Щоб в твоєму соромливім лоні<br />
Визрівало завтрашнє життя.

І моє прокляття очманіле<br />
Упаде на тім'я дурням тим,<br />
Хто твоє солодке грішне тіло<br />
Оскверняє помислом гидким.

Стегна твої, брови і рамена,<br />
Шия і вогонь тендітних рук —<br />
Все в тобі прекрасне і священне,<br />
Мамо моїх радощів і мук!