Чому гортаєш сум, неначе книжку,
І дивишся у даль, котра німа?
Бо вже літає гайворонням низько
Й хурделицею стелиться зима?
Облиш печаль. Торкнись надій устами,
Всміхнися світу всупереч вікам.
За нами — вічність, вічність й перед нами,
Й хода танечна нас чекає там.
Цей давній світ — багатий і мізерний,
Великий келих меду і смоли,
Але як в інм вже х...