Чи то вірли крильми б'ються?<br />
Чи зірки сіяють?<br />
Ні!.. То козак з врагом труться,<br />
Мечами блискають.

Та вже татар утомився,<br />
К землі, сильно вдарен, пав...<br />
Ще раз двигся, роз'ярився<br />
І дівчині необачній<br />
Головоньку з плеча зняв.

І кинувся, мов звір лютий,<br />
Козак сильний на врага,<br />
Грудь розколов, щоб добути<br />
Серце диве татара?.

Завіз сестру додомоньку,<br />
Поховав ю у садочку,<br />
Посадив над нев руточку,<br />
А в головках калиноньку.

Сам затужив, та й заплакав,<br />
Та й стався сумненьким,<br />
Та й затужив, та й заспівав<br />
Голосом тихеньким:

"Як би я в сій сторононьці,<br />
Як би я безрідний жив?<br />
Батько, ненька в могилоньці,<br />
Та й сестрицю враг вмертвив.

Ходім, коню, в чужиноньку<br />
Думочку думати,<br />
Ходім, коню, на Украйноньку<br />
Степами блукати".<br />
[1833]