Боже мій, Боже, в чорну днину...
Боже мій, Боже, в чорну днину...
Боже мій, Боже, в чорну днину<br /> крила вона схотіла мати,<br /> щоб полетіти на Україну<br /> свОго милОго шукати.
Як їй тоді засвітало, Боже?<br /> Як вона тоді личко вмила?<br /> Крильма двома затулила ложе…<br /> Боже, нащо ти дав їй крила?
Грішні, ми прокляли ту днину<br /> і під чорними небесами<br /> низько летіли на Україну,<br /> бо вона летіла над нами.