Ой, не вітер то гуде над дахом,<br />
Поринає в сиву далину —<br />
Зграя гайвороння, птах за птахом,<br />
Обминає Бондарівнину труну.

Ти лежи, лежи в труні сосновій,<br />
Бондарівно, дівко молода;<br />
Потемніла, помутніла з крові<br />
У Дніпрі широкому уся вода.

Гей, на коні, і шаблі в долоні,<br />
Тільки вітер шляхом заміта.<br />
У небесній грозовій опоні<br />
Проступила тінь вогненного хреста.