В Лос-Анджелесі, просто на газоні,<br />
Впав чоловік в травицю долілиць<br />
І бачить крізь планету: грають коні<br />
І грає Роська в шалі їх зіниць.

Впав чоловік і бачить крізь всю землю<br />
Траву свою і стежечку свою,<br />
Таку свою, що геть не відокремлю<br />
Від тої споришевої в раю.

Впав чоловік під пальмами чужими<br />
І бачить верболози, й чагарі,<br />
І сиву матір з сивими дверима,<br />
Де туляться на кроквах дві зорі.

Впав чоловік, і годі йому встати,<br />
І кранами його не підвести.<br />
Він бачить крізь планету: вийшла мати,<br />
Він крізь планету шепче їй: "Прости".

Хто він такий? Чого він так ридає?<br />
Чого він сльози сушить крадькома?..<br />
Це блудний син. І хто його не знає?<br />
На скронях в нього вже кипить зима.

В Лос-Анджелесі, просто на газоні,<br />
Впав чоловік в травицю долілиць.<br />
Над ним ревуть тяжкі залізні коні<br />
І небо стогне від залізних птиць...