Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич)<br />
Білорус

Перекладач: Дмитро Павличко

Дивлюся: йде якась мізерна тінь,<br />
На плечах сірячина, вся муруга<br />
Та порвана, а на губах осуга,<br />
А твар неначе виорана рінь;

Захриплий подих з кашлю та болінь,<br />
В очах життя нема, лиш — біль і туга.<br />
Ця постать виморена й недолуга<br />
До людських не подібна сотворінь.

То — білорус. Як гірко він зітха!<br />
В багновище нужди його втопила<br />
Темнота клята, мачуха лиха;

Його майно — хатиночка похила,<br />
Його життя — сокира та соха,<br />
Кінець його страждань — корчма й могила.

1906