Біля надгробка Євгена Маланюка
Біля надгробка Євгена Маланюка
Двоякісне перо — стилет і стилос —<br /> Навіки випало з поета мертвих рук.<br /> Невже ж цим звершилось і завершилось —<br /> Могила, нагробок і тихий Баунд Брук?
Й остання пільга і остання ласка<br /> Для душ небагатьох, що спиняться отут,—<br /> Посмертна і чужа до непізнання маска<br /> Управлена різцем у нагробка плиту?
Ні! Вірш його — залізних строф когорти<br /> Він, воїн, залишив на варті віковій,<br /> Поки новітній Симон прапори розгорне<br /> І загримить останній за Вкраїну бій.
Тоді прийде година звершень Богом дана<br /> І завершиться путь полум'яно-палка:<br /> Рядки його у Стольнім, там коло Богдана,<br /> Співці читатимуть вітчизняним полкам!