— Найкращі землі в Галактиці загинули, — скрушно промимрив сиерієць.
Це був здоровань два метри на зріст з темно-синім кольором обличчя. Великі сльози капали зі зволожуючих отворів на його шиї й залишали плями на дорогій сорочці. Уже п'ятнадцять хвилин він щось невиразно бурмотів про свої зруйновані землі.
— Заспокойтесь, сер, — сказав Річард Грегор, випроставшись на стільці. Він сидів за ста...