Дощ та буря; вечір гасне.<br />
Треба йти, але куди?<br />
Сумно верби кучеряві<br />
Похилились край води.

Я покинув рід коханий...<br />
Лийтесь, сльози! Де знайти<br />
Такий інший? Плачуть верби;<br />
Вітер гне очерети.

Ти, голубко сизокрила,<br />
Сяєш променем одна:<br />
Так зорить крізь верби часом<br />
З неба зіронька ясна.