Беатріче
Беатріче
І знову зустріч. Це вже тричі<br /> У днях життя її зустрів.<br /> Тонке обличчя Беатріче<br /> Прозорий смуток загострив.
Лани. Пшениця колосисто ничить.<br /> Широкий вітер лине злотом хвиль.<br /> Добридень, польовая Беатріче,<br /> Селянська музо цих достиглих піль!
Куди ідеш? — Зажевріле обличчя<br /> Ховає марним порухом зусиль.<br /> У кошику вода та хліб і сіль, —<br /> Обід батькам. Не має часу. Кличуть.
Пішла. І тихий промінь ясно згас,<br /> І знов тече земний, звичайний час, —<br /> Немила праця, визначені стрічі...
Ось — міряй, обраховуй, конструюй,<br /> В умовний час хвилюйся і цілуй,<br /> І гірко знай, що є десь Беатріче.
6.08.1928