Жив чоловік. Спокійно, ненужденно,
Любив кіно. Здоров'я й час беріг.
Аж тут – Любов. Некликана, неждана,
Прийшла – і стала мовчки на поріг.
"Ви хто?– спитав здивовано.– І звідки?
Я щось не пригадаю – ви чия?
А може, ви до нашої сусідки?"
Вона сказала: "Я – любов твоя".
"О так, Любов! Це з ЖЕКу, про квартплату,
Так в мене все, як кажуть, будь здоров,