В хатині пізньою порою
Слов'янка молода сидить.
Багряносмугою габою
На небі заграва горить...
Дитя слов'янка колисає,
І, колисаючи, співає...
"Не плач, не плач! чи серцем чуєш,
Дитя моє, близьку біду!..
Ну, годі, рано ти сумуєш,
Від тебе я не відійду.
Скоріш я чоловіка втрачу.
Дитя, не плач! і я заплачу!
Твій батько став за честь і Бога...