Аж серце стисне, як згадаю<br />
Забуті давні дні, коли<br />
Спокійний світ лежав без краю<br />
І люди мирно ще жили.

Все зрушилось навколо тебе,<br />
Нужда й гризо?та скрізь тепер,<br />
Неначе бог помер у небі<br />
І в пеклі чорт давно помер.

А навкруги таке страждання,<br />
Таке холодне люте зло,<br />
Коли б не крихітка кохання,<br />
Навряд чи й можна б жить було.