Астролог
Астролог
У нього палка потреба,<br /> у нього жадання слізне:<br /> окраєць нічного неба<br /> піймати у фокус лінзи…<br /> Бо він живе на горищі,<br /> а там сутерени вищі:<br /> у сутінках — мерехтіння<br /> і сонце межує з тінню.<br /> Він дивиться тільки вгору,<br /> і небо лоскочуть вії,<br /> коли в полудневу пору<br /> від кухні смаженим віє.<br /> Над містом літають птахи,<br /> а поруч із ними "ахи",<br /> коли роззявлять на площі<br /> голодні роти бідолахи.<br /> Земля собі пілігримить,<br /> кружляє собі й кружляє,<br /> а хтось нові пелерини<br /> на осінь собі замовляє —<br /> а він живе на горищі<br /> (там зимно, там вітер свище),<br /> але насправді з горища<br /> небесна ковбаня ближча.<br /> У нього маєтків немає —<br /> згори в декольте заглядає,<br /> а в місті вічність минає<br /> не так, як він загадає.
(Балконне крило ажурне<br /> й сентиментальне, мов танґо,<br /> обжив бароковий янгол —<br /> створіння пухке й безжурне).<br /> І взявши голову в руки,<br /> він крикне собі з розпуки:<br /> "Чого я марную роки?!<br /> Візьму попід руку Юзьку,<br /> піду в пивничку на Руську,<br /> забуду святі мороки!<br /> Забуду святі мороки…"