Я граю Гайдна після тужливого дня
і відчуваю трохи тепла у руках. Клавіші прагнуть. М'які молоточки б'ють.
Звук свіжий, живий і спокійний. Звук промовляє — свобода існує
і не кожен сплачує кесареві податок. Я опускаю руки у свої гайднкишені
і нагадую того, хто тихо споглядає світ. Я підіймаю гайднпрапор — це означає:
"Ми не здамося. Але хочемо миру." Музика є будинком зі скла на схилі,
де каміння летить, каміння котиться. І каміння котиться прямо крізь нього,
але споруда лишається неткнена. Переклад Д. Суворова