Ще мить тому — весна і цвіт,<br />
Чужинний май в співучім сонці<br />
... І вже щось чорне криє світ,<br />
І де ж ви, друзі, оборонці?

Наївний рух крилатих рук —<br />
Ні, свисту куль не заперечить!<br />
І тіло падає на брук,<br />
І ось тріпочуть груди й плечі,<br />
І очі гасить смертна мла...

Сім хижих куль. Сім стрілів зла.<br />
Зміряли в дух — влучили в тіло:<br />
Знялись над мертвим тілом крила<br />
І дійсність легко попливла,<br />
Як марний, як минулий вияв, —

Бо за повіками тремтів<br />
Співучий степ, пшеничний спів,<br />
Полтава, прапори і Київ.

1936