Та є орхідеї, які обрали собі інших друзів. Так наземні орхідеї, що ростуть у Вест-Індії та Центральній Америці, вступають у симбіоз з... мурахами. Видова назва цих орхідей походить від латинського слова, що в перекладі означає "дудочка", бо з пустотілих бульб цих рослин місцеві жителі виготовляють музичні інструменти. Ось в таких бульбах влаштовують свої хитромудрі житла мурахи. За те, що рослина надала їм притулок, вони захищають її від нападу шкідників. У деяких орхідей в бульбочці є навіть спеціальний отвір, крізь який проникають мурахи. А тепер про диво-квітку. Немає, мабуть, рослини з таким різноманіттям форм, величин, співвідношень частин, забарвлень, малюнка і ароматів квітки, як у орхідних. І все це для того, щоб забезпечити перехресне запилення різними комахами чи дрібними пташками, зокрема колібрі.
Розміри квіток орхідей бувають від 0,5 мм до ЗО см. Як правило, у орхідей помірної та холодної зон квіти дрібні, жаркої — великі. Зустрічаються як одиночні квіти, так і зібрані в колосовидні та китицевидні суцвіття найрізноманітнішої будови. Квітконіжки прямостоячі або пониклі.
Суцвіття у орхідей часто досягають великих розмірів і мають багато квітів. Так у деяких тропічних орхідей воно буває завдовжки два-три метри. Якщо зважати, що в такому суцвітті близько ста квіток, а на рослині — майже до півсотні суцвіть, то виходить, що на ній одночасно квітне близько 5 тисяч квітів! Квіти орхідей звичайно двостатеві, та в деяких видів поряд з двостатевими трапляються і одностатеві (чоловічі або жіночі) квітки, різні за формою і забарвленням. Оцвітина орхідей тричленна, складається з двох кіл — зовнішнього та внутрішнього, ві-ночковидна, неправильна — зигоморфна: три листочки зовнішнього кола (чашечки) іноді зростаються, утворюючи тризубчастий шолом. Три листочки внутрішнього кола (віночок) різні: два бічні трохи схожі на листочки зовнішнього кола, а третій, середній, так звана губа. Пелюстки мають вирости, стовщення, здуття, волосинки, плями, штрихи, бахрому, кайму та інші особливості, що роблять їх малюнок своєрідним. М'ясисті, соковиті вирости оцвітини, особливо губи, що містять солодкі поживні речовини, приваблюють комах і птахів.
У орхідей плідні тичинки, як правило, зростаються із стовпчиком маточки, утворюючи при цьому досить своєрідний, характерний лише для орхідних, орган, відомий під назвою колонка або гіностемій. У різних орхідей він варіюється за формою, величиною, забарвленням. Деякі орхідеї назву свою одержали завдяки особливій формі колонки. Одна з них, зокрема, через довгі вузькі колонки в чоловічих квітках зветься "орхідея — лебедина шия"; у "орхідеї-голуба" колонка справді нагадує голуба.
Важливу роль в житті орхідей відіграє губа. Розташована вона у нижній частині квітки, здебільшого розсічена на три лопаті різної форми. Губи мають найрізноманітніше забарвлення: зів, як правило, різниться кольором, нерідко його забарвлення інтенсивніше, аніж краї губ. Всередині губа опушена, на ній рясніють різні вирости, стовщення, плями тощо. Красу губи часто підкреслюють хвилясті кайми або трубочки, розміщені по краях. У різних видів орхідей губи неоднакові. Відрізняються вони як за довжиною, так і різними співвідношеннями між задніми і передніми частинами. їх так і називають: трубчасті, чашовидні, шоломовидні, язикоподібні тощо. Уважніше погляньте на різні орхідеї, і вашому здивуванню не буде меж — в одної з них на губі можна побачити, приміром, кувадло, а біля нього два довгі тоненькі закручені назад вусики. Навіщо, скажете, губі такий пристрій? Це щоб комахам, які запилюють квітку, зручно було вмоститися на губі й смоктати нектар. У багатьох орхідей губи надзвичайно чутливі. Тільки сяде на них комаха, губа "замикає" її в квітці. Комаха вовтузиться, шукаючи вихід, і таким чином запилює квітку. А щоб комасі чи колібрі кортіло відвідувати квітку, на губі у багатьох орхідей є спеціальна шпорка з солодким нектаром. Довжина такої шпорки у однієї з тропічних орхідей — близько пів-метра.
Форма квітки орхідей також надзвичайно оригінальна. В однієї з них, приміром, з пелюсток звисають довгі нитки, ніби щупальця у медузи. Рослина так і зветься — "голова медузи". Багато квіток орхідей нагадують павуків, метеликів, бджіл, мух, жаб, голову птаха. Є орхідея, квітка якої схожа за формою на черевики, за що її в Англії називають "жіночі черевички", а в Америці — "мокасини". У деяких видів орхідей бічні листочки оцвітини стрічкоподібні, дуже витягнуті. В колекції Головного ботанічного саду АН СРСР є орхідея, де такі листочки-стрічки досягають 25 см, однак відомо, що в деяких орхідей вони ще довші — близько 75 см. Забарвлення квіток орхідей — найрізноманітніше: найчастіше трапляються різні відтінки білих, жовтих, пурпурових, фіолетових і червоних кольорів, зрідка — блакитних. Пахнуть орхідеї дуже своєрідно. З різноманіття їх запахів варто виділити хоча б ті, що нагадують запах свіжого сіна, гвоздик, фіалок, кориці, меду, мускусу, ванілі, тощо. Цікаво, аромат неоднаковий не лише у різних видів орхідей, а й у будь-якої квітки на певній стадії її цвітіння.
До речі, не всі орхідеї пахнуть приємно. Ті види, які запилюються комахами, що живляться падаллю, пахнуть неприємно. Одні квіти виділяють найсильніший аромат вдень, інші — вночі.
І все це знову ж таки для того, щоб привабити до себе якомога більше запилювачів. "Наявність надзвичайно складних і досконалих пристосувань до перехресного запилення за допомогою комах, що характеризує родину орхідних,— зазначають В. О. Піддубна-Арнольді та В. О. Селезньова у книзі "Орхідеї та їх культура^ (саме звідси автор почерпнув найцікавішу інформацію з життя орхідей),— є ознакою дуже високої організації цих рослин, що не поступається рівнем організації таким високорозвиненим рослинам серед дводольних, як складноцвіті". Квіти орхідей здатні утворювати багато дрібного насіння, яке легко розноситься вітром. Абсолютна вага його дуже мізерна — 1 тис. штук не важить і тисячі долі грама. Число насінин у різних орхідей різне: від кількох тисяч у наземних рослин до кількох мільйонів в епіфітних. Так в плоді-коробочці однієї епіфітної орхідеї нарахували до 6 млн. насінин. Плоди також різні — від коробочки розміром з куряче яйце до дрібної горошини. Цікаво, що у багатьох орхідей дозрівання плодів триває 2,5 року.