За Шекспіром

Димаров Анатолий

І

Сусідка по столу — вертлява москвичка. Очима так і стриже. Не встигла до санаторію приїхати — хахаля завела. Ходять попідручки, труться, як селезні. Замалим не в одну лікувальну ванну разом залазять.

І майже щодня бігає на пошту: дзвонить чоловікові. Разом із хахалем.

У правій рурку тримає, в лівій — руку хахаля.

— Как ты там?.. Ты не представляешь, как я по тебе соскучилась!..

З чоловіком — словами, з хахалем — морзянкою. Виходять із пошти — регочуть.

II

Сусідка по палаті не витримала. Дізналась адресу, написала її чоловікові. Все описала!

III

Трагедія — хоч Шекспіра гукай!