Андре Моруа
З "Життя людей" —
Глави зі Всесвітньої історії, випущеної видавництвом Томбуктусського університету в 2027 році
Глава CXVIII
1984 — надзвичайні події на Землі
1989 — видання на Урані трактату "Життя людей"
2012 — перше земне видання перекладу "Життя людей"
Коли в кінці 90-х років ХХ століття поміж Землею та більшістю інших планет встановились дружні стосунки, вчені Землі висловили бажання зіставити свої теорії і гіпотези з теоріями колег з інших світів. Подібне зіставлення зіштовхувалось інколи зі значними труднощами, оскільки видатні фізики Венери, Юпітера та Марса, як відомо, не сприймають ані світлових, ані звукових сигналів і живуть у світі особливих випромінювань, про які нам нічого не було відомо. Одначе теорія сенсорних еквівалентів швидко розвивається, і вже сьогодні, в 2027 році, ми можемо перекласти на земну мову практично всі мови Сонячної системи, звісно, окрім сатурніанської.
Однією з найцікавіших подій нашої епохи було знайомство з працями інопланетних вчених, присвячених нам, мешканцям Землі. Люди й не підозрювали, що вже мільйони років за ними за допомогою набагато більш чутливих приладів, ніж наші, спостерігають натуралісти Марса, Венери і навіть Урану.
Земна наука значно відставала від розвитку наук на сусідніх планетах, до того ж наші органи почуттів не сприймали радіоактивних випромінювань, якими користувались спостерігачі, а тому ми не могли знати, що навіть в найінтимніші миттєвості нашого життя ми іноді виявлялися в полі зору якого-небудь небесного надмікроскопу.
Будь-яка освічена людина може сьогодні ознайомитись з працями інопланетних науковців у Центральній бібліотеці Міжпланетного товариства; вони особливо корисні молодим людям, які мають намір присвятити себе науці: праці ті дуже цікаві самі по собі, але головне — вони вчать мудрій скромності. Коли впевнюєшся, до яких неймовірних помилок призводили цих вищих істот, таких мудрих і озброєних такими чудовими приладами, невірно розтлумачені факти, мимоволі хочеться повернутися до наших власних тлумачень і запитати себе, а чи не дивились ми на тварин і рослини нашої планети таким саме чином, яким, скажімо, марсіани дивились на нас?
Особливої уваги заслуговує вражаюча історія, що трапилась з ураніанським науковцем А.Е.17, автором книги "Життя людей", вперше опублікованою в 1989 році. Ця праця вважалась зразковою і була широко розповсюджена не лише на Урані, а й на Марсі та Венері у відповідних перекладах. Тепер вона стала доступною і для нас, бо серед усіх наших інопланетних братів за розумом тільки ураніани мають зорові органи, схожі з людськими, а тому їхня мова порівняно легко піддається перекладу.
Експерименти, які проводив високошановний А.Е.17, досягли такого розмаху, що впродовж півроку викликали замішання на усій земній кулі. Ми маємо в наявності опубліковані в земних газетах звіти про події того періоду, а також спогади очевидців.
Нижче ми маємо намір відтворити:
а) короткий опис подій, зареєстрованих на нашій планеті у той пам'ятний рік;
б) їхнє тлумачення й висновки, зроблені уславленим А.Е.17 на основі здійснених ним дослідів.
Незвичайна весна
У березні 1984 року чисельні спостерігачі на усій Північній півкулі відзначили вражаючі аномалії в атмосферних явищах. Не дивлячись на тиху та ясну погоду, в цілком визначених і чітко обмежених районах вибухнули буревії неймовірної сили. Капітани суден та штурмани літаків повідомили до метеорологічного центру, що їхні компаси на декілька хвилин сказились без усіляких видимих причин. В багатьох місцях люди помічали щось схоже на тінь від величезної хмари, хоча й на небу не було ані хмаринки. В газетах з'явились інтерв'ю із вченими-метеорологами, котрі заявили, що давно передбачали подібні явища, що вони викликані плямами на Сонці і що все повернеться до норми, коли настане рівнодення. Але ось воно настало, а події прийняли ще більш непояснимий характер.
Трагічний випадок у Гайд-парку
У третю неділю квітня багацько чоловіків та жінок юрмились, як зазвичай, біля Мармурової арки, слухаючи ораторів, що пророкували під відкритим небом. Зненацька всі побачили над головами щось на кшталт тіні, неначебто невидима перепона таємничим чином з'явилась поміж Сонцем та Землею. За декілька секунд по тому футах в трьохстах-чотирьохстах від огорожі, ближче до центра парку, ґрунт раптово здибився. Дерева була вирвані з корінням, люди перевернуті й поховані, а ті, хто опинився за межею зони катаклізму, з жахом та здивуванням побачили, що в землі з'явилася величезна вирва глибиною певною мірою у триста футів, до того ж викинутий ґрунт утворив поряд пагорб відповідної висоти. Наступного дня, коли розпочалось розслідування, один з поліціянтів показав:
— Усе було так, неначе якийсь гігант колупнув землю посередині парку величезною лопатою. Так-так, начебто хтось вгатив у землю та й вивернув цілісіньку лопату, тому що на одному краю вирви був чистий та гладкий зріз, а на іншому, де з'явився пагорб, земля була рихлою, осипалася, і з неї стирчали голови та покраяні навпіл тіла.
Близько трьохсот городян, що прогулювались у парку, були поховані заживо. Ті, над якими шар землі виявився невеликим, змогли, хоча й з труднощами, але самостійно вибратись на поверхню. Деякі, втративши розсуд від раптового потрясіння, з дикими криками кинулись вниз по рихлому схилу. І тоді на верхівці пагорбу виникла постать проповідника Армії спасіння полковника Р.У.Уарда, який з вражаючою присутністю духу, витрушуючи пісок з волосся та одягу, зарепетував:
— Я казав вам, браття! Ви вклонялися неправдивим богам, і от істинний Бог розгнівався на свій народ і важка десниця Господня вразила вас...
І дійсно, це непоясниме явище було настільки схожим із Судом Божим зі Священного писання, що навіть багато хто з запеклих скептиків, що були присутніми при цьому, миттєво увірували і з цього дня розпочали строго шанувати усі настанови церкви.
Цей випадок дозволив городянам оцінити за заслугами лондонську поліцію. Трійко поліціянтів опинились у числі постраждалих, зате дванадцять інших кинулися до місця катастрофи й взялися мужньо відкопувати засипаних. Хтось відразу повідомив телефоном військову владу й пожежників, поліцейський комісар Кларквелл взяв на себе керівництво рятувальними операціями, і всього за чотири години Гайд-парк набув свого нормального вигляду. На жаль, двісті чоловік таки загинули.