96Шедель Йоган-Готфрід (1680-1752) — український та російський архітектор, за походженням німець. В 1713 р. приїхав до Росії. Збудував дзвінницю Києво-Печерської лаври (1731-1745), надбудував будинок Київської академії на Подолі (1732-1740). У 1744-1748 рр. очолював у Києві роботи по надбудові дзвіниці Софіївського собору, реконструкції палацу митрополита та зведенню загорожі з брамою Заборовського.
97 Іпсиланті — грецька князівська родина, що брала активну участь у визвольній боротьбі грецького народу проти турецького ярма. У Києві помер і був похований Константінос Іпсиланті (1760-1816), який втік до Росії від переслідувань турків. Але у романі 3. Тулуб допущена історична неточність: англійський поет Джордж Ноел Гордон Байрон (1788-1823) перебував у рядах грецьких повстанців уже після смерті К. Іпсиланті, у 1823 р. (коли у визвольну боротьбу включилися його сини — Александр (1792-1828) та Дімітріос (1793-1832).
97 Кетчер Микола Христофорович (1809-1886) — російський письменник, перекладач. Прозові переклади п'єс У Шекспіра, виконані Кетчером, вирізнялися для свого часу великими достоїнствами, точністю передачі оригіналу.
98 Благаю бога, щоб світало... — Уривок з вірша Т. Шевченка "А. О. Козачковському" (1847).
99 ТомірП'єр Філіпп(1751-1843) — французький скульптор-бронзівник.
100 Софокл (бл. 495^06/405 до н. е.) — великий давньогрецький драматург.
101 Ланський Сергій Степанович (1787-1862) — високопоставлений царський чиновник, у 1855-1861 рр. — міністр внутрішніх справ, відомий діяч селянської реформи.
102 Енгельгардт Павло Васильович (1798-1849) — поміщик, з 1828 р. — власник с. Кирилівки, де жила тоді родина Шевченків. Того ж року Т. Шевченка взято козачком до П. Енгельгардта і 1829 р. з кріпаками відправлено до Вільна, де П. Енгельгардт служив ад'ютантом у віденського військового губернатора. 1831 р. П. Енгельгардт з челяддю оселився в Петербурзі. У 1838 р. Т. Шевченка викуплено у П. Енгельгардта з кріпацтва.
103 ... таємне слов'янське товариство... — йдеться про Кирило-Мефоді-ївське товариство.
104 Пушкін Олександр Сергійович (1799-1837) — російський поет, загинув від рани, одержаної на дуелі.
105 Кольцов Олексій Васильович (1809-1842) — російський поет.
106 Тут йдеться про декабриста Бестужева-Рюміна Михайла Павловича (1803-1826).
107 Рилєєв Кіндрат Федорович (1795-1826) — російський поет, декабрист.
108 Лєрмонтов Михайло Юрійович (1814-1841) — російський поет, загинув на дуелі.
109 Одоєвський Олександр Іванович (1802-1839) — російський поет, декабрист. Після поразки повстання був ув'язнений у Петропавлівську фортецю і засуджений до12 років каторжних робіт. Заслання відбував у Сибіру.
110 Бутаков Олексій Іванович (1816-1869) — російський мореплавець і географ, дослідник Аральського моря, контр-адмірал. У 1848-1849 рр. — капітан-лейтенант флоту, начальник Аральської описової експедиції. За клопотанням О. Бутакова до її складу було включено як художника й Т. Шевченка.
111 Сю Ежен (7604-1857) — французький письменник.
112 Раїм — укріплення на річці Сирдар'ї. Т. Шевченко прибув сюди у складі Аральської описової експедиції 19 червня 1848 р. І залишався до 25 липня, поки закінчилася підготовка шхун до плавання до Аральському морю. Жив він тут також і у січні — квітні 1849 р. та з кінця вересня по 10 жовтня 1849 р., коли учасники експедиції вирушили до Оренбурга. За час перебування в Раїмі Т. Шевченко виконав низку малюнків, на яких зобразив його з різних точок.
113 Беллінсгаузен Фадей Фадейович (1778-1852) — російський мореплавець, адмірал. Очолював російську антарктичну експедицію 1819-1820 рр. на шлюпах "Восток" та "Мирный", під час якої у 1820 р. було відкрито Антарктиду.
114 Обручов Володимир Панасович (1793-1866) оренбурзький генерал-губернатор, командир Окремого Оренбурзького корпусу (1842-1851). Близько чотирьох років заслання Т Шевченка (1847-1851) припадало на час його губернаторства. На прохання поетових друзів В. Обручов погодився включити Т. Шевченка до складу Аральської описової експедиції, після повернення експедиції дозволив йому малювати в Оренбурзі. Донос прапорщика М. Ісаєва докорінно змінив ставлення В. Обручова до Т. Шевченка. За його наказом поета вдруге заарештували, відправивши до каземату Орської фортеці, а потім — до Новопетровського укріплення.
115 Шрейбер Іван Петрович (1794-1861)—командир 2-ї бригади 23-ї піхотної дивізії Окремого Оренбурзького корпусу, генерал-майор. З Т. Шевченком познайомився й спілкувався у травні-червні 1848 р. під час переходу експедиції О. Бутакова до Аральського моря. На бажання генерала Т. Шевченко намалював і подарував йому акварель "Пожежа в степу".
116 Макшеєв Олексій Іванович (1822-1892) — російський географ, дослідник Середньої Азії. Був близький до гуртка петрашевців. Брав участь як офіцер в Аральській описовій експедиції, де познайомився і потоваришував з Т. Шевченком.
117 Ескарп — крута стінка зовнішнього рову укріплення.
118 Момбеллі Микола Олександрович (1823-1902)—поручик лейб-гвардії Московського полку. Один з найактивніших петрашевців. Т. Шевченко познайомився з ним у 1844-1845 рр. Після арешту петрашевців у грудні 1849 р. М. Момбеллі засуджено до розстрілу, який замінено п'ятнадцятирічним засланням на каторгу і позбавленням усіх громадянських прав. Згодом його звільнили від каторжних робіт і відправили рядовим на Кавказ. У 50-ті роки М. Момбеллі і Т. Шевченко деякий час служили в Окремому Оренбурзькому корпусі і, можливо, знали про долю один одного.
119 Петрашевський Михайло Васильович (1821-1866) — російський революціонер, соціал-утопіст. Організував у 1845 р. таємний гурток передової дворянської і різночинної молоді. Його учасники (петрашевці) ставили собі за мету боротися проти царизму і кріпосництва. У 1849 р. М. Петрашевсько-го заарештовано і засуджено до страти і згодом страту замінено каторгою й поселенням у Сибіру. М. Петрашевський позитивно оцінював революційну діяльність Т. Шевченка, але особисто не був з ним знайомий.
120 Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) — російський письменник. У 1849 р. за участь у революційному гуртку петрашевців Ф. До-стоєвського було заарештовано і засуджено до смертної кари, яку потім замінено чотирирічною каторгою. Т. Шевченко і Ф. Достоєвський виступили зі своїми творами на літературному вечорі 11 листопада 1860 р. У Петербурзі.