— Він був смертельно поранений, ваше високоблагородіе.
— Хороший був командир?
— Прекрасний! Команда дуже любила його.
Номото опустив очі, на хвилину задумався, ніби щось згадуючи, і тихо промовив:
— Так, я знав Юнга. Хороша була людина. Дуже жаль, що він загинув. *
— Осмілюсь доповісти вам, ваше високоблагородіе, що коли б наш командир Юнг не був смертельно поранений, то вам все одно не вдалося б з ним зустрітися.
— Чому?
— Судячи з його характеру, він не здався б вам у полон. Він потопив би свій броненосець і сам загинув би разом з ним. Рішучий був чоловік!
Настала ніякова мовчанка.
Немолоде обличчя Номото відразу стало суворим. Позираючи скоса, він холодно подивився на боцмана, наче кіт, в якого хочуть відняти спійману ним жертву, і сухо наказав:
— Ідіть!
— Єсть!
Воєводін свою розмову з Номото зараз же переказав мені. І ми довго думали над тим, звідки японський командир знає Юнга? Я чув од своїх офіцерів, що він був одружений з японкою і навіть мав від неї сина. Чи не на цьому грунті наш командир познайомився з Номото?32.
Коли показались японські береги, до нас підійшов навідник Ятсуда і, усміхаючись, приголомшив нас новиною:
— Ваш адмірал Рожественський попав у полон. Штаб його теж у полоні.
Ми вп'ялися в японця очима.
— Як, при яких обставинах?
Але Ятсуда замість відповіді сказав:
— Тепер скоро кінчиться війна.
Він не став з нами більше розмовляти і, пославшись на те, що йому ніколи, побіг у нижнє приміщення корабля.
Ця новина вмить облетіла російських матросів, але ніхто їй не повірив. Збуджено загаласували:
— Бреше азіат!
— Що Рожественський був дурнем — ми всі знаємо. Але щоб така люта людина в полон здалася — ніколи не повірю цьому!
— Та коли б йому довелося тонути, то все одно він погрржував би адміралові Того кулаком.
— Не командуючий, а вогонь. Рожественського японці могли взяти тільки мертвим.
Опівдні, перед тим, як увійти у військовий порт Майдзуру, нас, полонених, загнали в носові кубрики, і незабаром ми почули гуркіт кинутого якоря. Перед нами відкривалися сторінки нового життя. Але все це, як і здача кораблів, сталося тільки тому, що адмірал Небогатов скорився наказу командуючого ескадрою і пішов курсом норд-ост 23°.33
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
ГОЛОВНА ОПОРА ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ
ПОКАЗНА НІКЧЕМА
І
Міноносці "Бедовый" і "Буйный" здаля були схожі один на одного, як два близнюки — обидва чорні, чотиритрубні, водотоннажністю по триста п'ятдесят тонн. В день бою, 14 травня, доля звела їх докупи, але переплутала їхні ролі. А це повело до того, що драма, яка розігралась на водах Японського моря, переплелася під кінець з фарсом.
Командував "Бедовым" капітан 2-го рангу Микола Васильович Баранов, йому не вистачало до п'ятдесятилітнього віку тільки одного року, але завдяки своєму квітучому здоров'ю він здавався молодшим. Це був офіцер гвардійського екіпажу, з бравою військовою виправкою. Велика атласна борода, роздвоєна внизу, кучеряве волосся, відкинуте назад, круглі очі, спадистий лоб, ніздрі, що уперто роздималися,— все це прекрасно гармонувало з його високим зростом і широкими плечима. При зустрічі з вищим начальством мало хто міг віддати рапорт так уміло ітак картинно. Дивлячись на нього збоку, не можна було усумнитися в рішучості його характеру: — да, такий командир не розгубиться ні за яких обставин!
Адмірал Рожественський був про нього найкращої думки. Під керівництвом такого "командира "Бедовый" завжди козиряв "фартовим", зовнішньо парадним виглядом і діставав безперервні похвали від начальника ескадри. Цей міноносець разом з командиром ставили завжди в особливий приклад іншим міноносцям. Недарма "Бедовый" був прикомандировании до флагманського корабля "Князь Суворов" для розсильної служби; крім того, наказом по ескадрі він дістав призначення: під час бою з японцями стежити за флагманським броненосцем і, в разі його виходу з строю, врятувати з нього адмірала і штаб.
Але ті, хто знав Баранова ближче, хто служив під його началом, розцінювали його зовсім інакше.
Морської школи Баранов не закінчив, а був підвищений у мічмани з юнкерів флоту вже в поважному віці. Він не мав спеціальних знань. Гармати, міни і різні складні прилади на кораблі були для нього магією. Для того, щоб мати можливість взяти.в командування міноносець "Бедовый", він, бувши в чині капітана 2-го рангу, цілу зиму брав уроки штурманської справи у полковника Філіпповського. Він не читав книжок і не знав навіть імен російських класиків; на всяке читання дивився, як на шкідливу для офіцерів революційну заразу.
Баранов був людина багата: мав власний кам'яний будинок у центрі Петербурга і дачу в Сестрорєцьку. Однак, незважаючи на багатство, скупість його не мала меж. На якірній стоянці міноносця в Порт-Саїді офіцери дюжинами купували білі кітелі з штаньми, платячи за пару тільки п'ять франків. Баранов, вважаючи таку ціну занадто високою, нічого не купив. Зате він придбав двадцять тисяч гидотних абіссінських цигарок, які коштували чотири франки за тисячу. При переході через тропіки він з економії ходив у чорній одежі. Це був природжений фактор, який торгувався з усіма за копійки. Для всіх його підлеглих най-неприемнішою справою були грошові розрахунки з ним. Він міг цілими годинами сперечатися з матросами за яку-небудь копійку, вганяючи їх у піт. Коли хто-небудь забував взяти від нього розписку, видану під аванс, то доводилося платити гроші вдруге. Таким чином з мічмана Л. він двічі одержав двадцять п'ять карбованців. Одного разу Баранов відмовився дати грошей на стіл, заявивши лейтенантові В., що гроші він уже заплатив, і, не соромлячись, не моргнувши оком, почав запевняти:
—— Невже ви забули? Адже я прекрасно пам'ятаю, як було діло. Ви сиділи от тут, а я там. Ви ще сказали при цьому: які новенькі гроші, навіть шкода їх витрачати...
Біля острова Кріт стався випадок, який надовго лишився в пам'яті офіцерів і матросів. "Бедовый" тоді ходив у парі з міноносцем "Безупречным". Єдина шлюпка з цього міноносця, яка йшла по рейду, через перевантаженість перекинулась, і люди почали тонути. З "Безупречного" звернулись до Баранова по допомогу, але він категорично відмовився спустити свою шлюпку. Загинуло дев'ять чоловік. Це всіх обурило. А мічман Л., всупереч дисципліні, заявив своєму командирові: