50
Натяк на Рішельє, який, будучи кардиналом, носив червоний плащ.
51
Сутана — довгий верхній одяг католицького духовенства, який носять не в час відправи.
52
Джордж Вільєрс, лорд Бекінгем (1592–1628) — англійський політичний діяч, адмірал, фаворит і перший міністр двох перших королів з династії Стюартів — Якова І, що владарював з 1603 по 1625 рік, та Карла І, який успадкував трон у 1625 році. 1649 року, під час англійської буржуазної революції, Карла 1 стратили за вироком верховного трибуналу.
53
Марі де Роан-Монбазон, герцогиня де Шеврез (1600–1679), мала великий вплив в опозиційних колах, брала участь у змовах проти Рішельє та Мазаріні, а також у подіях Фронди — громадсько-політичного руху проти абсолютизму у Франції в 1648–1653 роках. Розумна, смілива, заповзятлива й діяльна, коли йшлося про політичні інтриги, вона була надто легковажною в особистому житті та не досить делікатною в стосунках з близькими їй людьми, і, зокрема, з Анною Австрійською.
54
Нарцис — персонаж греко-римських міфів; вродливий юнак, який нікого не любив. Закохавшись у власне відображення й не в силі одвести від нього очей, кинувся у воду й загинув, після чого перетворився на білу запашну квітку; Нарцисом називають самовпевнену і самозакохану людину.
55
Юпітер (у грецькій міфології — Зевс) — головний бог у римській міфології; його вважали богом неба, світла, дощу і грому; звідси — Юпітер-громовержець.
56
Йдеться про римського політичного діяча і полководця, одного з учасників придушення повстання Спартака, Гнея Помпея (106 — 48 до н. е.) та його битву 48 року до н. е. з військами Юлія Цезаря в період їхнього суперництва за владу в Римі поблизу міста Фарс а л у Фессалії (історична область у Греції). Помпей у цій битві зазнав поразки; він утік до Єгипту, де його вбили прибічники єгипетського царя.
57
Франциск І (1494–1547) — король Франції з 1515 по 1547 рік. Уперше в історії своєї країни створив регулярну армію, вів численні війни з Іспанією, а також за гегемонію в Європі проти Австрійської імперії Габсбургів; у 1525 році зазнав поразки від іспанців у битві поблизу міста П а в і я в Італії; потрапив у полон, звідки написав у листі свою знамениту фразу: "Все втрачено, крім честі".
58
Королівська академія — назва заснованого в Парижі 1567 року закритого привілейованого закладу, де вчили їздити верхи, фехтувати й танцювати.
59
Емісар — особа, яку посилають для виконання певної, здебільшого таємної, місії.
60
Суд царя Соломона, або Соломонів суд, — вираз, який вживають у значенні: суд мудрий і швидкий. Соломон (бл. 976–935 до н. е.) — син іудейського царя Давида; успадкувавши його царство, правив десь із 960 по 935 рік до н. е. Вважають, що він склав ряд книг Біблії, зокрема "Книгу притч", "Книгу премудрості" та інші. Ім'я Соломона в переносному значенні — синонім мудрості.
61
Меса — головна церковна відправа в католицькій церкві.
62
Юлій Цезар (100 — 44 до н. е.) — державний діяч, полководець, письменник та оратор Стародавнього Риму. В 60 році до н. е. уклав із Крассом та Помпеєм таємну угоду про спільну боротьбу за владу. Згодом цей тріумвірат розпався, і в 48 році до н. е. відбулася битва коло Фарсала між Юлієм Цезарем та Помпеєм, яку й має на увазі автор. Зрештою Юлій Цезар встановив у Римі свою одноосібну владу, точніше — військову диктатуру.
63
За біблійною легендою, під час мандрів по Самарії Ісус Христос, стомившись, сів біля колодязя відпочити. Аж тут до джерела підійшла самаритянка, в якої Христос попросив напитися. Ім'я Самаритянки в переносному значенні стало синонімом точності.
64
Карл Великий (742–814) — король Франкської держави з 768 по 800 рік, з 800 по 814 рік — імператор Заходу, до володінь якого входили території Теперішньої Франції, частини Німеччини, Італії, Швейцарії, Бельгії, Голландії, Австрії та Іспанії; найвидатніший представник династії Каролінгів, при якій остаточно склалися феодальні відносини. Війни Карла Великого та його рицарів з арабами відображено у славнозвісній поемі "Пісня про Роланда" та в інших творах раннього Середньовіччя.
65
Теологія — богослов'я; теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів.
66
Аврелій Августин (354–430) — єпископ з Гіппона в Північній Африці, давньохристиянський богослов і філософ-містик, автор творів "Про град Божий", "Сповідь" та ін., де, зокрема, зауважується, шо казати неправду — гріх.
67
У Біблії є слова: "Разом з усіма, хто був з Ним".
68
Абатство — католицький монастир.
69
Луїдор — французька золота монета, викарбувана вперше за часів Людовіка XIII, звідки й дістала свою назву (франц. louis d'or дослівно означає "золотий луї", від Louis — Людовік); за вартістю — те саме, що пістоль.
70
Йдеться про сутичку, шо сталася в 1620 році між армією Людовіка XIII та військами бунтівних феодалів, які засіли в Анжері (місто на заході Франції). З політичною метою незначному по суті успіху королівського війська було надано характеру гучної перемоги.
71
Клод де Рувруа, герцог де Сен-Сімон (1607–1693) — фаворит Людовіка XIII, конюший та головний єгермейстер короля, управитель Сен-Жерменсько-го та Версальського замків. У 1636 році Рішельє, невдоволений з впливу Сен-Сімона на короля, усунув його від справ.
72
Крез — останній цар ранньорабовласницької держави в західній частині Малої Азії — Лідії, який правив з 560 по 546 рік до н. е. і якого вважали найбагатшою людиною свого часу. В переносному значенні — надзвичайно багата людина.
73
Боніфацій — дослівно: "той, хто робить добро" (від лат. bonus — "хороший, добрий" та facere — "робити").
74
Ахілл, Ахіллес — у давньогрецькій міфології наймогутніший і найхоробріший герой Троянської війни (початок XII століття до н. е.), головний персонаж "Іліади" — поеми напівлегендарного творця грецького героїчного епосу Гомера, що жив близько VIII століття до н. е.
75
Аякс — у давньогрецькій міфології один із героїв Троянської війни, який прославився своєю силою і доблестю.
76
Йосиф — один з легендарних біблійних персонажів, ідеальний юнак.
77
Кордегардія (від франц. corps de garde — охоронний загін) — у XVII–XIX століттях — приміщення для військового караулу, вартівня.