Микола Гумільов
Театр
Перекладач: М.Вороний
Джерело: З книги: Вороний М. ПОЕЗІЇ. ПЕРЕКЛАДИ. К.:Наукова думка,2003
Всі ми — святі і злодії,
Чи з вівтаря, чи з острога.
Всі ми смішні лицедії
В театрі Господа Бога.
Бог засідає на троні,
Дивиться з сміхом на сцену.
Зорі на пишнім хітоні,
Цятки блискучі по трену.
Ложа простора, вигідна;
Висить над нею комета.
Діва Марія лагідна
Хилить свій стан до лібрето.
Гамлет? — блідий мусить бути.
Каїн? — жорстокий і грубий...
Ось в увертюрі вже чути
Сонячні янгольські труби.
Дивиться мудрий хазяїн,
Стежить згори справедливий:
Зле, як заплакав би Каїн
Чи був би Гамлет щасливий.
То щоб додержати плану
I щоб ансамблю тримати,
В гру ту глухому титану
Болю казав він додати.
Біль розгулявся горою,
Світ ввесь оплутав сітками,
Всіх перемучених грою
Б'є та січе канчуками.
Дужчає кара кривава!
З нею зростає тривога:
Ой, чи скінчиться ж забава
В театрі Господа Бога?!