— Вечерю подадуть вчасно, шуряче. Але перше дай слово, що на випадок, коли б мені довелося заарештувати Джаспера, ти не відмовишся взяти на себе командування нашим "Вітрогоном".
— Даю слово, що я тебе не підведу, сержанте, і обіцяю тобі показати, на що здатний цей тендер. Бо допоки, видається мені, все робилося наосліп.
— Ну, а я,— промовив Слідопит, глибоко зітхнувши,— я твердо триматимуся свого переконання, що Джаспер не винен, і пропоную вам діяти відверто: покликати його негайно сюди і прямо запитати в нього, зрадник він чи ні. Я ставлю Джаспера Вестерна проти всіх передчувань та обставин усієї цієї колонії!
— Викликати його сюди? Ні в якому разі! — заперечив сержант.— Відповідальність за все.несу я, а тому я вимагаю — я наказую, щоб без мого відома й дозволу ніхто не розповідав і .слова з того, що тут мовилося! Ми ж усі маємо пильнувати якнайсуворіше і не пропускати повз увагу жодної обставини!
— Так, так, саме обставини, — підхопив Кеп,— бо одна обставина варта п'ятдесяти фактів. Так сказано; як мені відомо, в державному законі. А скількох уже перевішано на підставі обставин!
На цьому розмова скінчилася, і незабаром усі троє вже були на палубі, де кожен, відповідно до своєї вдачі та життєвого досвіду, заходився слідкувати за поведінкою запідозреного Джаспера.
РОЗДІЛ XIV
І цей згорьований, чолом блідни,
Зиеможений до смерті посланець
В намет Пріамів уночі гукнув: *
"Уже пів-Трої вашої згоріло!" л З
Шекспір. "Король Генріх /V"
Тим часом на1 Тендері все йшло своїм звичаєм. Джаспер, здавалося, як і.сама гго-года та судно, виглядав з берега вітру. Солдати ж, призвичаєні рано вставати, всіляк один уже спали на сінниках у головній каюті. На палубі залишився тільки екіпаж судна, поручник М'юр та обидві жінки. Квартирмейстер докладав зусиль, щоб сподобатися Мейбл, проте сама наша героїня не зважала на його залицяння, приписуючи їх почасти властивій усім військовим галантності, а почасти, мабуть, і своєму красному личкові. Вона втішалася неповторністю краєвидів та оточення, що були сповнені для неї чарівністю новизни.
Вітрила було піднято, але в повітрі стояла тиша, як у вусі. Озеро теж заклякло так непорушно, що на суденці не відчувалося навіть найменшої хитавиці. Тендера за течією5^віднесло на добру чверть милі від берега,— і тепер він стояв, мов припнутий, на місці, пишаючись пропорційністю своїх обрисів. Юний Джаспер був на кормі так близько від Мейбл^ що міг іноді чути все, що їй казав квартирмейстер, але він 'був дуже^ скромний, сором'язливий і надто уважний до своїх обов'язків, щоб устрявати й собі в розмову. Прекрасні блакитні очі Мейбл слідкували за всіма його рухами з якоюсь незбагненною для хлопця надією, і квартирмейстерові не раз доводилося повторювати свої лестощі, перш ніж вони доходили до дівчини,— в такому захопленні вона була від усього на тендері й така байдужа до милих речей співбесідника. Та ось М'юр замовк, і довкола з"апанувала мертва тиша.
Раптом коло,берега в якомусь човні впало весло, і цей звук відгукнувся на тендері так виразно, ніби це скоїлося тут, на палубі. Потім долинув немов якийсь шурхіт, неначе зітхнула ніч; затріпотіли вітрила, скрипнула щогла, залопотів клівер. Одразу по цих добре знайомих кожному морякові звуках стали надиматися вітрила і тендер дав ледь'помітний крен.
— А ось і вітер, Андерсоне! — гукнув Джаспер до старшого матроса.— Берися за стерно!
* Форштевень — ніс кіля.
Андерсон миттю виконав наказ,^ поставивши стерно на вітер; бушприт ледь нахилився, і за кілька хвилин.під форштевнем1 за-бурунила спінена вода: "Вітрогон" полинув озером із швидкістю п'яти миль на годину. Все це відбувалося' у цілковитій тиші, а потім Джаспер знову подав команду:
— Попускай більше галівки1 і тримай ближче до берега!
В цю мить і з'явилися на палубі всі три учасники таємної наради, що відбулася в каюті.
— Як бачу, любий Джаспере, ти все-таки вважаєш за краще якнайдалі триматися від наших сусідів французів,— зауважив М'юр, радий нагоді знову розпочати розмову.— Ну, що ж, хвалю за обережність, бо в мене Канада викликає так само мало приязні, як, може, й у тебе.
— Я держуся цього берега через вітер, містере М'юре. Неподалік від берега вітер завжди сильніший, якщо, звичайно, не підходити вже зовсім близько, де його закривають дерева. Нам необхідно проскочити затоку Мексіко, а там, змінивши курс, ми вийдемо на широкий простір.
— Слава богу, що хоч не Мексіканську затоку,— докинув Ken,— бо в такому озерному суденці там краще носа не показувати. Скажи-но, як тебе... Прісна Водо, а в шторм твій тендер слухається стерна?
— Навіть дуже легко, добродію Кепе, але тоді, як і на всякому іншому судні, треба пильнувати за вітром, особливо коли судно йде на великій швидкості.
— Сподіваюся, у тебе є такі штуки, як
1 Галівки — снасть, за допомогою якої натягується нижній кут вітрила. Галівки служать для керування вітрилом.
рифи? 1 Хоча навряд, щоб у них тут коли виникала потреба.
Від гострого ока Мейбл, звичайно ж, не сховалась миттєва посмішка на вродливому Джасперовому обличчі, але, крім дівчини, ніхто, одначе, не помітив цього виразу подиву й зневаги.
1 Рифи — стьожки, нашиті на вітрилах. Коли їх збирають докупи, вітрило стягується. —
— Рифи у нас є, і ми досить часто користуємося ними,— спокійно відповів юнак.— Може, ще доки доберемося до місця, добродію Кепе, трапиться нагода, показати вам, як це у нас робиться, бо на сході щось ніби починає супитись, а вітер ніде, навіть па самому океані, так не крутить, як тут, на Онтаріо.
— Що ти там знаєш про Атлантичний океан, хлопче! Та я бачив, як одного разу там вітер мов колесом крутився і цілу годину рвав вітрила, а корабель стояв на місці як укопаний, не знаючи, в який бік повернути.
— У нас, звичайно, таких'викрутасів вітер не виробляє,— спокійно відповів Джаспер,— хоча, буває, також іноді змінюється досить раптово. Сподіваюся, проте, що цей вітер продержиться принаймні до перших островів, а там уже не так страшно, що нас може помітити й кинутися навздогін їхній крейсер із Фронтенака.
— Невже ти, Джаспере, вважаєш, що французи тримають на озері спеціальні ко-раблі-розвідники? — запитав Слідопит.