Шамбала Оаза світла

Страница 40 из 42

Эндрю Томас

Повітря й космос —велетенська бібліотека, в книгах якої закарбоване все, що людина будь-коли сказала чи навіть прошепотіла. Зойки поранених, стогони катованих виповнюють космос. Земля, повітря, океан, уся планета взагалі —вічні свідки вчинків людства.

Заразні епідемії можуть бути фізичними (такими, що руйнують тіло) і моральними, які вбивають душу. Ми успішно боремося з багатьма недугами, та вкрай мало робимо, щоб знищити лиха, які нівечать людську душу. Справді, такі болячки, як наркоманія чи статеві збочення, поширені сьогодні більше, ніж будь-коли. А націю, хвору фізично чи духовно, закон еволюції неодмінно прирікає на зникнення.

Оскільки загрозлива темна аура, що отруює планету, на якій ми живемо, нависла над усім людством, ми повинні якось уберегти себе від гніву розбурханих елементів. Це підказує нам здоровий глузд.

Муні Садту, йог польського походження, що пройшов навчання в Індії, відбиваючи погляди вчених раджа-йогів, вважає, що ми зараз опинилися на перехресті доріг. Одна з них веде до духовного сходження і нової ери культури, інша —до деградації і занепаду і це може навіть призвести до розпаду всієї планети, оскільки порушується її еволюція.

Можна запропонувати інше, конкретніше вирішення проблеми.

Потрібно настільки змінити наші соціальні структури, щоб унеможливити почуття національної зверхності чи замкнутості, які призводять до конфліктів і воєн; тоді аура планети перестала б погіршуватися так катастрофічно швидко. Слід зазначити, що за таємною наукою Сходу духовне отруєння світу безконечно небезпечніше, ніж радіоактивне чи хімічне забруднення.

Ця програма могла б започаткувати перегляд усіх політичних і економічних структур для встановлення Всепланетної держави, де міжнаціональні конфлікти стали б лише жахливим спогадом про минуле. Лише Всесвітній уряд здатен усунути причини збройних конфліктів і діяти, як безпристрасний суддя, маючи метою лише благо людства.

Я висловлюю тут власні міркування про об'єднання світу і загальне роззброєння. У чомусь я можу помилятися, проте як досягнути цієї мети, не так і важливо.

До створення Всесвітнього уряду важливу роль може відігравати ЮНЕСКО. Ця організація могла б дослідити національні, расові, економічні, релігійні й ідеологічні причини, що викликають війни, і скласти програму викорінення їх. Без Усепланетного уряду і сильних інтернаціональних поліцейських сил годі досягти загального роззброєння.

Слід чітко усвідомити: як звичайну, так і ядерну зброю виготовлено, аби колись пустити її в дію, а це —жахлива перспектива. І навіть у найкращому випадку, коли до неї не вдадуться, все одно вона забирає колосальні людські ресурси й кошти, які можна було б пустити на загоювання виразок сучасного

суспільства.

Схоже, існує лише один шлях до створення Всесвітнього уряду —об'єднати всі планетні природні ресурси, засоби виробництва, творчі досягнення і наукові знання. "Одна планета —одна сім'я народів", "Всепланетний уряд для космічного віку" —такими мають стати гасла цього уряду.

Справедливий розподіл земних багатств слід доручити всесвітній владі, створеній не з демагогів, а з учених різних галузей науки й філософів, бо наука по своїй суті інтернаціональна, тоді як політика націоналістична, а релігія —сектантська. Атож, несправедливо вимагати від працелюбних народів зректися своїх прибутків на користь менш діяльних, проте найбільш розвинуті країни могли б, як це вони почасти й роблять сьогодні, допомогти країнам, що розвиваються, підвищити їхній виробничий рівень і добробут.

Загальне роззброєння —не утопія, державні діячі вже сьогодні працюють над обмеженням озброєнь. Що ж до Всепланетного уряду, то ядро його можна створити на базі ООН.

Найбільш прийнятною організацією, яка визначала б причини виникнення війн, може бути ЮНЕСКО. Людству слід гоїти свої болячки, а не дурманити себе наркотиками. Лише об'єднання істориків, антропологів і соціологів здатне забезпечити універсальне лікування, звичайно, якщо самі ці лікарі візьмуть за основу собі Доктрину Серця.

Існує величезне поле діяльності, щоб усунути нездорову ситуацію на нашій Землі, і кожен може взяти участь в цій благородній праці. Чи є щось важливіше за об'єднання нашої планети? Цілком ймовірно, що більшість людей замкнуться в своєму самовдоволенні й нехтуватимуть пересторогою. Саме їм призначаються слова з "Одкровення"; "Змести тих, хто нищить Землю".

Як тільки людина збагне, що психічне забруднення Землі —злочин, і прагнутиме жити в злагоді з матір'ю-природою, вона увійде в космічну еру й стане до лав інших зоряних цивілізацій, що їх на нашій планеті представляє Шамбала.

Геоцентрична й антропоцентрична психологія землянина, що тішиться ілюзією своєї винятковості, видається сміхотворною на тлі сяючих в небі численних світів. Коли народи збагнуть свій реальний зв'язок із безконечним космосом, тоді з'явиться і почуття відповідальності перед матір'ю-природою. І для людини настане пора гармонійного життя в світі, до якого належить.

Лише тоді чорні хмари, що загрожують усьому живому на Землі, розвіються.

ВИСНОВКИ

Думка про існування стародавньої общини Стражів Людства десь у Тібеті, як уявна Шангрі-Ла, безумовно, надто неймовірна для раціонально мислячого західного читача. Проте вивчення історичних даних у країнах, розташованих далеко одна від одної, засвідчує суттєву подібність повідомлень і хронік, що розповідають про такий центр і про мудреців, які упродовж довгих століть розвивають своєрідну культуру й науку в захисній ізоляції засніжених гірських хребтів Азії.

Земля Безсмертних, куди колись вирушив великий Лао-Цзи, могла бути тією самою колонією видатних філософів. Історичні аннали Китаю згадують про делегації, відправлені правителями Піднебесної до Духів Гір. Відомо кілька китайських імператорів, що справді зустрічалися з цими вищими істотами й отримували від них поради тоді, коли державні справи вимагали важливих рішень.

Існування Калапи, або гори Меру на півночі Індії, не викликає сумнівів у брахманів. Жоден освічений індус не сумнівається, що в Гімалаях живуть мудреці-ріші.

Реальність царства Північної Шамбали підтверджується вченими ламами Тібету й Монголії. Ця країна згадується в щоденниках перших єзуїтських місіонерів у Тібеті, таких як Каселла й Кабрал. Сучасні дослідники, як-от Пржевальський, Оссендовський, Девід-Ніл і Реріх писали про стійку традицію щодо Шамбали, з якою вони стикалися в Азії. Всі ці повідомлення вказують, що в серці Азії приховується добре організована община мудреців.