На цьому місці його роздумів рейка від палатки заскрипіла, в'їхала в трубку ніжки стола, — і стіл упав посеред кімнати, розкидавши все, що Павлиш устиг там розкласти.
Клавдія з деяким роздратуванням дивилася, як її новий біолог повзає по підлозі, збираючи своє добро. Саллі, визирнувши з камбуза, встала, переповнена жалістю до Павлиша і внутрішнім трепетом перед Клавдією:
— Давай щось підкладемо під ніжку ящика, а Славко потім відріже від дерева якусь гілку і зробить ніжку.
— Звичайно, — сухо відповіла Клавдія, дивлячись в ілюмінатор, за яким темнів у тумані ліс. — Бракувало тільки приволокти на станцію місцеву мікрофлору.
— Один хлопчик, — сказав Павлиш, заперечуючи не стільки слова Клавдії, скільки її тон, — приволік додому крокодила, а той відкусив пальчик дідусеві.
— Мій чоловік... — вимовила Клавдія несподівано, прикусила губу і замовкла.
— Не треба, Клавдіє, — попросила Саллі.
— Чому не треба? Нехай знає.
Клавдія дивилася Павлишу в очі.
"Господи, — подумав Павлиш, — я і не знав, що її чоловік загинув на якійсь жахливій планеті".
— Мій чоловік, — повторила Клавдія, — з яким я розлучилася шість років тому, ледве не занапастив експедицію у системі Коррак, бо випадково приволік на станцію місцеву тваринку.
"І після цього, я з ним, звичайно, розлучилася, — подумки закінчив її фразу Павлиш, — бо не могла перенести такого кричущого порушення інструкцій".
Та вголос він сказав:
— Я обіцяю вам, Клавдіє, ніколи не приносити на станцію місцевих тварин.
Клавдія зітхнула з деяким полегшенням, — напевно сприйняла ці слова, як серйозну обіцянку.
Павлиш узяв ящик, з тих, що звільнила Саллі, і підклав під коротку ніжку стола.
***
Павлиш сів за стіл. Крісло слухняно обійняло його. Начебто зручно. Він подивився праворуч. Скло ілюмінатора запітніло. Він протер його. Але не встиг розгледіти ліс, бо дощ зі снігом вдарив по склу, і сірі стовбури дерев затремтіли, розплилися, повторюючи контури дощових потоків.
— На вікна треба поставити "двірники", — повідомив Павлиш Клавдії. — Без "двірників" погано милуватися пейзажем.
— Я давно про це думала, — сказала Клавдія, — ще на минулому пошуку. Але нам самим їх не зробити.
Павлиш зітхнув. Йому пощастило зі справжньою начальницею.
Сніг пішов густіше. Сніжинки сумно дряпалися у вікно і дерева цілковито запнуло каламуттю.
— Прогноз погоди не передавали? — запитав Павлиш.
— Як так? — здивувалася Клавдія. Але спам'яталася. — Не кажіть дурниць.
— Я навіть не знаю, що одягнути, коли піду погуляти.
— Одягнете скафандр біозахисту, — не мала бажання жартувати Клавдія. — І ніколи не зніматимете його за межами станції.
— Отже, прогноз погоди не передавали. — Павлиш раптом упіймав себе на тому, що йому важко зупинитися. Йому хотілося чимось роздратувати Клавдію.
Саллі підсміювалася. Раптом щось зашипіло.
— Я про молоко забула, — повідомила вона.
— У нас з вами, Павлиш, різне світовідчуття, — сказала Клавдія. — Потреба постійно жартувати веде до клоунади. Клоунада — до невиправданого ризику. Ризик тут дуже небезпечний. Від вашого невдалого жарту може залежати доля усієї станції.
— Я буду серйозний, — зітхнув Павлиш.
Зумер зв'язку обірвав бесіду. Саллі попросила Клавдію змінити її біля плити, а сама поспішила до передавача. Викликав "Магеллан". Він йшов далі за маршрутом і через кілька годин, коли він почне великий стрибок до наступної планети, зв'язок припиниться. Перерва триватиме чотири місяці. Космічні станції зв'язку є тільки на великих кораблях і на основних станціях. На розвідувальних станціях космічного передавача немає. У цьому є елемент ризику. З ним доводиться миритися. Гравітаційний передавач зайняв би весь купол.
У крайньому випадку, у відкритому космосі, за межами активного поля тяжіння системи, знаходиться маяк. Якщо трапиться біда, до нього можна долетіти на планетарному катері.
Від цього моменту зв'язок можна підтримувати лише повільним давнім способом. Сигнал йде зі звичайною швидкістю радіохвилі — до маяка, який знаходиться у відкритому космосі, на віддалі світлового місяця від планети. Він нього сигнал піде на Землю-14. І тому швидше, ніж через шість тижнів, його ніхто не почує.
Наприкінці зв'язку Бауер передав усім свої вітання і просив не скучати.
І — до зв'язку!
Ще через кілька годин корабель "Магеллан" зникне у цій ділянці космосу і з'явиться в іншій, віддаленій багатьма парсеками.
Павлиш слухав, як Саллі закінчувала зв'язок, приймала останні інструкції. Він підійшов ближче до вікна і подивився на небо. Можна було й не дивитися. Там була суцільна каламутність і вологість.
Він знав, що їхня капсула приземлилася наприкінці весни, у північній півкулі, в помірній зоні. Отже, можна розраховувати, що з кожним днем погода буде покращуватися. Це місце було вибране за показниками, зібраними раніше автоматами. Тут був оптимальний клімат для дослідників: на півночі починалися гірські хребти, мертві й похмурі, за ними — гола тундра, південніше, за океаном, — пустеля. Пояс, обраний для роботи, був найбільш біологічно активним — більша частина робіт буде проводитися біля купола.
Через ілюмінатор Павлиш бачив перехідний круглий тунель, який вів до меншого купола — лабораторії біоскаутів. Таких допоміжних куполів було три. Один, з біоскаутами, належав Павлишу. Другий, з геологічними приладами, — Клавдії. Третій був складом і гаражем, де містився всюдихід. Сама капсула, чи планетарний катер, який доставив їх сюди, стояв трішки далі. Він нагадував дитячу дзигу, тільки замість гострого кінця, на якому вона мала б крутитися, катер стояв на трьох ногах, тонких і зовні ненадійних. Проте, вони були максимально надійні.
— Якщо я вам не потрібний, — сказав Павлиш, — я пішов на склад. Займуся пристроями.
— Йдіть, — сказала Клавдія. — А після обіду готуватимете біоскаутів. Завтра починаємо виконувати програму.
— Знаю, — відповів Павлиш.
Павлиш перейшов у другий складський відсік. Контейнери з пристроями і запасами були складені ідеально. За розвантаженням слідкувала Клавдія, у її присутності навіть роботи тремтіли. Тут було спекотно. Павлиш підійшов до кондиціонера і перевів його поділку. Той зашамотів веселіше. Павлишу здалося, що він чує, як працюють, вибірково відсіюючи усе шкідливе і чуже для приміщення, найтонші пелюсточки численних фільтрів.