Розвага

Грабовский Павел

Пада сніг, степи вкриває;
Хуга б’є в моє вікно;
Серце в грудях заниває,
Що однісіньке-одно.

Справді ж так? А мрії ясні;
Шлях до світлої мети;
А чаруючі, прекрасні,
Дорогі мої брати?

Хай же виє хуга люта,
Жахом серце зворуша:
Сил здобуде думка скута,
Загартується душа!