Поезії (збірка)

Страница 8 из 12

Багряный Иван

Зсадили з МКЦАБу*,

і тепер —

Він став опозиціонер.

Усюди він шумить не в міру —

Організує недовіру.

Бо не дали провадить грою

Непередрішенство герою.

Сказати просто: злість загризла,

Вона ж йому під хвіст полізла.

Тепера він всім душу мулить —

Свої гріхи він іншим тулить.

В АЛЬБОМ ДОРОГОМУ "ЛІДЕРОВІ"

1

Попер за тридев'ять земель,

Щоб показать "Союз земель".

Купив "земельку" Дон-Левін,

"Союз" купив так само він,

Та як розглянувсь — о, страхіття!

Землі з мішок, а решта — сміття.

Ти пер за тридев'ять земель,

Щоб показать "Союз Земель"...

Чого ж ти пер? Біда ж тепер!..—

З земель тепер пісок попер!

У НАС НЕ ТАК, ЯК У НИХ!

Йон — утік, Трушкевич — утік,

Кампагнек — утік, Вітман — утік,

Міністри й посли утекли на той бік, —

І кожен прокляв їх

за зраду навік!..

Тільки у нас — о нене моя! —

Тільки у нас —

"Вкрадено" Крутія.

Чому? Бо була то персона грата?..

Господи, прости нам, що брат дурить брата!

Нехай нас обійде та слава проклята,

Що й ми ніби мали зрадника й ренегата!

СОЮЗ "ХРЕСТОНОСЦІВ"

"В груповій боротьбі проти революційно-демократичного руху об'єдналися навіть соціалісти з монархістами та з бандерівцями. А деякі навіть проголосили "хрестовий похід".

З преси

Плющ, Феденко, й Заховайко,

І Доленко, і Крутій

(Ні, не той, що втік, Крутій,

А подібний попихайко!),

Ще й десь Бондар-брехунець,

Ну, й від справ безбожних спець,—

Все мужі, як бачим, славні! —

Кожен бондар, кожен туз! —

Щоб вершить діла державні,

Об'єдналися в союз:

Об'єдналися зісподу

Для "хрестового походу" —

Той з-під Маркса, той з Бандери,

Той з крутійства, той з холери,

А в цілому ж цей "союз"

За спорідненістю д у ш.

Бо це хлопці все не прості,

Бо це хлопці "хрестоносці",—

Від злоби глухі й сліпі,

Все розп'яли б на стовпі,

Бо така буває вдача —

Скорпіонова ледача.

Вже заслуга є на конті.

Та одна біда в тім фронті:

І біда цілком проста —

В жерунів нема хреста.

Славна "бражка" метушиться,

Всіх дивує своїм гроном,

Лиш не знає, в чім різниця

Між хрестом і макогоном.

Слинянин*

За добре ім'я "селянин"

Заховався слинянин,

Це отой совєтський лицар —

Безпринципний міщанин,

Що служив і ліз без мила,

І кадив з свого кадила.

Й викорчовувать "напасті"

Помагав совєтській власті.

З шкіри ліз — громив "троцькістів",

Слинив різних "уклоністів",

Хвильовистів,

Боротьбистів,

Різних "націоналістів"

І місцевих "шовиністів",—

Заробляючи "оклад"

За донос і за доклад,

Виживать оці "напасті"

Помагав совєтській власті.

Слинив, пінив, гриз, як гнида,

Розкуркулював сусіда...

Загубивши хамству міру,

Заробляв собі "довіру".

І тепер тих звичок, Боже! —

Він позбутися не може.

Далі пінить і жує,

Якщо гроші хтось дає.

Це — злоби й безчестя син,

Раб нікчемний, слинянин.

ВІЧНИЙ ОПОЗИЦІОНЕР

В кровопролитній битві за державницькі позиції

Прославився аматор опозиції:

За чужу жінку в п'яную минуту

У бій він кинувся, найвищу взявши нуту,

Але — о Боже! — несвідомий чоловік

Красу державную потовк йому навік...

Жона ж дивилася на бій

крізь самолюбства призму

І проявити не могла патріотизму.

В товариша Крутія

Амбіція крутія:

"Як не став вождем в екзилі*,

До Хрущова піду я!"

ГЕРОЙ ОПОЗИЦІЇ НА

ДЕРЖАВНИЦЬКІЙ ПОЗИЦІЇ**

На цілий Мюнхен слава йде стокрила,

Як син прославив батькову могилу:

В хмільнім ентузіазмі (сіреч, просто сп'яну)

Довів він "легітимність" свого сану —

За чужу жінку у чужім покої

З державним пафосом він кинувся до бою.

І десь на смітнику від мужевої здачі

Зоставсь побитий і обкаляний в додачу.

Хвала ж тобі, о наш державний муже!

Що ти свого отця і нас прославив дуже!

***

Чого Крутій крутнув у "рай" щосили?***

Перепродукція вождів в екзилі!

А хто ж на черзі так покине нас?

А Бог же його знає! — Т-такий час...

Такий, бач, час, що й Етлі (що вже ас!)

Носив поклін на ленінський парнас.

Він боїться поліцаїв

І жахається трамваїв,

І чи спить він, а чи йде —

Кожну хвилю кари жде.

Неминуча кара, кара

Всюди ходить, як примара...

Не забув його і досі

Преподобний Теодосій.

Що за сморід там на "ща"?

То розплющено плюща.

Спокусила дядю слава

Галана, бач, Ярослава.

НЕВЕЛИЧКА РІЖНИЦЯ

"В боротьбі проти політичних супротивників

"доленківщина" спекулює іменем Мек Карті".

З газет

Подивімося ж на карті,

Де цей "вождь", а де Мек Карті.

"Лідер" каже, що він майже

При одній учився парті...

Все можливе.

Тільки ж вийшло:

Це — "стукач", а то — Мек Карті.

"Лідер" стукає й клепає,

А Мек Карті й не читає.

Пане! Тут брехня не йде!

Це не в царстві МВД.

ПОЛІТИЧНИЙ БАЛАГАН,

або ЩЕ ОДИН КОМУНІСТ

(Матеріал для доносу відомих панів)

Візантійський імператор

Костянтин Багрянородний

Був великий конспіратор —

Комуніст він був природний,

Бо чому такий кривавий,

Ну, чому Багрянородний?!

То ж бо й є! Це — комуніст,

І загірний хвильовист,

І старий уердепівець,

А в цілому — багрянівець.

Занотуймо все на карті

І пошлімо до Мек Карті!

МЕДИТАЦІЯ НАД ОБКРАДЕНИМ

САРКОФАГОМ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

"Кості Ярослава Мудрого привласнили

приватні люди і завезли аж до Канади".

З газет

Дев'ять віків

часу ріка,

Батий, і Ленін, і ЧеКа,

І юд, і зрадників орава —

Не зачепили Ярослава.

Ніхто й не зачепив би зроду,

Бо це — реліквія народу.

Та, крім ЧеКа й Іскаріота,

Бог сотворив ще "патріота".

І от... О темпоре, о морес!

О "патріоте", наше горе!

Він пуп землі, "народ" і "право",-

Втікаючи у світ за Збруч,

У торбу до своїх онуч

Забрав він кості Ярослава.

1 запроторив (чого ради!)

Аж на край світу, до Канади!

Зате, як чорний ворон крук,

Десь на смітник а чи на брук.

І от тепер — шукайте броду,

Де та реліквія народу!

Хіба що крикнемо в журбі:

"Великим патріотам слава,

Що в спекулянтській боротьбі

Й кістки привласнили собі,—

Перемудрили Ярослава!"

ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ

Закликає Бога в цапа.

Бережіться мене всі!

Я доносив до гестапо,

А тепер до Сі-ай-Сі.

А як інший хто попросить,

Буду я й туди доносить,

Якщо... капатиме досить.

Так що, братці: "Уг-га-га!

Ми ідемо на врага!" —

В Сі-ай-Сі за пирога

Віддаю геть все й ридаю,

Осьмадею!

Бо страждаю, бо страждаю

За ідею.

Всі кленуть, немов скотину.

Я ж — "будую Україну"!

Я вас пізнав, герой в бою,

Не прирівняю ні до кого.

І орден "Дмитрія Донського"

Я вам без слова видаю!

Беріть його,

беріть, беріть —