Радо в долах я живу ще,
Усміхаючись ночам,
Бо любов пиття цілюще
Всім моїм дарує дням.
Крапель зажиття чудесних
Душу ввись несе мою —
В цім бутті біля небесних
Брам сп'янілий я стою.
Споглядання святомирне
Гасить болещі мутні —
Жон цариця серце вірне
Щедро подає мені!
Слізні роки прояснили
Персть, їй давши тьми заказ,
I в ній образ нарізьбили:
Вічності дороговказ.
Як малу лише хвилину,
Чую днів безкраїй ряд,
I, коли цей світ покину,
Вдячно гляну я назад.