Пісні далекої Землі

Страница 41 из 62

Артур Кларк

Між тим, існувала одна очевидна лінія поведінки. Мабуть, його команда — подібно до людей капітана Блая! — деморалізована чи принаймні розслабилась. От і ремонт морозильної фабрики після незначної шкоди, завданої хвилями цунамі, забрав часу вдвічі більше запланованого, й це вже нікого не дивувало. Самий темп корабельного життя вповільнювався; так, настав якраз час ляснути батогом.

— Джоано, — звернувся він до своєї секретарки, яка перебувала за тридцять тисяч кілометрів нижче, — я хочу мати останнє зведення з монтажу щита. І передай капітанові Малині, що хочу обговорити з ним графік підйому.

Чи зможуть вони піднімати більше однієї "сніжинки" на добу, він не знав. Але спробувати слід.

35. Видужання

Лейтенант Хортон був веселим співрозмовником, та Лорен радий був лишитися один у палаті після того, як зламані лейтенантові кістки було зварено електроплавильними струмами. Як з'ясував Лорен з не вельми приємними подробицями, цей молодий інженер знюхався з компанією волохатих геїв з Північного острова, чиє друге захоплення, як виявилось, було: серфінг на дошці з мікрореактивним двигуном по вертикальних хвилях. І це заняття, як довелось Хортонові пересвідчитись на власних кістках, було навіть небезпечнішим, аніж виглядало.

— Я чимало здивований, — перебив Лорен його досить-таки сумбурну оповідь. — Я б дав голову собі відтяти, що ти на дев'яносто відсотків гетеро.

— На дев'яносто два, як свідчить моя характеристика, — бадьоро підтвердив Хортон, — але час від часу кортить якось це перевірити.

Лейтенант жартував лише частково. Десь Лорен чув, що стовідсоткові зустрічаються настільки рідко, що такі випадки вважаються мало не патологічними. Не те щоб він дійсно цьому вірив, але в тих вельми нечастих ситуаціях, коли взагалі замислювався над подібними питаннями, це його дещо бентежило.

Відтепер Лорен був уже єдиним пацієнтом і зумів переконати доглядачку-талассіанку, що її постійна присутність зовсім не є необхідна — принаймні тоді, коли приходила Мірісса, — а її візит неодмінно відбувався щодня. Головний медик Ньютон, що, як усі лікарі, могла бути надміру відвертою, мовила йому якось із усією прямотою:

— Тобі ще з тиждень треба видужувати. Тож, якщо маєш потребу займатись коханням, нехай вона все робить сама.

Звичайно, приходили й інші відвідувачі. Більшість із них — за винятком двох — були для цього приємні.

Мерові було заіграшки будь-якої пори відігнати сиділочку й завітати до нього; на щастя, її та Міріссині відвідини ніколи не збігалися в часі. Коли мер з'явилася вперше, Лорен удав, що мало не вмирає, але ця тактика виявилась хибною, бо не давала можливості уникнути слинявих пестощів. На другий раз — добре, що він був попереджений за десять хвилин — мер побачила його вже підпертим подушками й при повній свідомості. Але, так уже збіглося, лікарі якраз проводили хитромудрий тест на дихальну функцію, і трубка-респіратор у Лореновім роті робила розмову абсолютно неможливою. Тест закінчився рівно через тридцять секунд після відбуття мера.

Єдиний візит ввічливості, зроблений Брантом Фальконером, відізвався болем для них обох. Вони торкались різних тем у зваженій розмові: скорпів, ходу робіт на морозильній фабриці у Мангровій затоці, політичної обстановки на Північному острові — по суті, всього, опріч Мірісси, Лорен бачив, що Брант занепокоєний, навіть збентежений, але менш за все міг чекати від нього вибачень. Та Брантові таки вдалося розважити душу якраз перед тим, як він пішов.

— Знаєш, Лорене, — через силу вимовив він, — я з тією хвилею нічого вдіяти не міг. Якби йшов і далі тим курсом, ми б розбилися на рифі. "Каліпсо" і так не встигла вийти на глибоку воду.

— Я не маю сумнівів, — відказав Лорен з цілковитою щирістю, — що ніхто не спромігся б упоратися з тим краще.

— Е… радий, що ти це розумієш.

Брант відчув явне полегшення, й Лорен перейнявся до нього співчуттям — ба навіть жалістю. Очевидно, хтось закидав Брантові, що він наробив помилок, керуючи кораблем, а це було нестерпно до нього, людини, яка пишалася своїм капітанським умінням.

— Я чув, що полозковий апарат врятували.

— Так, його скоро відремонтують, і буде наче новий.

— Як і я.

Коли вони дружньо зареготали, Лорена раптом уразила така підступна думка: а чи було в Бранта таке бажання, щоби Кумарові тоді трохи не вистачило відваги?

36. Кіліманджаро

Чому це йому раптом наснилося Кіліманджаро?

То було якесь дивне слово, якась назва — він був цього певен — але назва чого?

Мозес Келдор повільно пробуджувався під сірими барвами талассіанського світанку, прислуховуючись до звуків, що порушували тишу. Втім, звуків було негусто: якісь сани-піскохід торохтіли тарнійським пляжем — мабуть, аби стріти рибалок, що повертаються з уловом.

Кіліманджаро.

Келдор був людина аж ніяк не хвалькувата, але сумнівався, що будь-хто з людських істот прочитав стільки, як він, старих книжок з такого обширу різноманітних тем. Крім того, він іще отримав кілька тарабайтів інформації шляхом імплантації пам'яті, і хоч така інформація не була насправді знанням, вона була досяжна, якщо згадаєш відповідний код.

Було ще зарано робити таке зусилля, та й чи варто — щодо цього він мав сумніви. Однак уже давно навчився не нехтувати сновидінь; стосовно цього дещо цінне висловив ще дві тисячі тому старий Зігмунд Фрейд. Та все одно він уже не зможе заснути…

Він заплющив очі, віддав команду "ПОШУК" і став чекати. Хоч була то чистісінька уява — бо процес відбувався виключно на рівні підсвідомості, — він наче бачив прискорену кінозйомку, як десь у надрах його мозку мерехтять міріади сполошених слів на "К".

Тепер щось сталось із світловими полисками, які вічно танцюють на сітчастій оболонці заплющеного ока. Якимось магічним чином у цьому хаосі блідих світлових цяток відкрилось темне вікно, а в ньому якийсь текст.

"КІЛІМАНДЖАРО: Вулканічна гора, Африка. Висота 5,9 км. Місце терміналу першого на Землі космічного підйомника".

Чудової Але звідки ж воно випливло? Він дав своєму мозкові погратися з цією мізерною інформацією.

Щось пов'язане з тим іншим вулканом — Краканом, який заволодів його думками зовсім нещодавно? Ні, це здавалося притягнутим за вуха. До того ж йому не потрібне було попередження, що Кракан — або його нестямне дитя — знов може вибухнути.