Потім він би його повісив. Не так, як других, ні, без запинала. Щоб видко було обличчя і всі на йому муки, щоб корчився довго, без краю, щоб тіпали плечі, зчорніло лице і вилізли з ямок неситі очі.
Він знає, як се зробити: його навчили.
І перший раз, після утоми і знеохоти, після огиди до своєї роботи,— уперше почув він смак душогубства.
Почув ненависть у серці і розкіш муки.
Червень 1907 р.
« Первый Предыдущая Страница 6 из 6