– Не знаю, – щиро здивувався Молчанов, – ума не прикладу. Я хотів піти з ним, та він сказав, що тільки забере камеру і поверне мені ключі.
– А замість цього отримав кулю в серце, – договорив за Молчанова Дронго. Скажіть, інна, – раптом запитав він, – а у вас вчора не пропадала карточка-ключ від вашого номера?
Всі обернулися до Інни. Молода жінка трохи почервоніла.
– Дійсно, – мовила вона, – пропадала. Вчора вранці у мене пропала моя карточка.
Глава 14
Після заяви Інни запала тиша. В цей момент хтось обережно постукав у двері. Всі здригнулися, наче за дверима стояла сама Смерть.
– Зайдіть! – крикнув Дронго.
Двері відчинилися, і в номер зайшов помічник комісара.
– Фікрет-ефенді наказав перевести усіх цих людей на крайню віллу, ближче до моря, – доповів він Дронго. – Їм дозволили взяти усі їхні речі. Але він просив, щоб я зібрав їхні паспорти.
– Їхні паспорти в регістраційному відділі готеля, – нагадав Дронго. – Я їм зараз перекладу, щоб переходили на віллу ближче до моря.
– Ваше нове помешкання вже приготовано, – повідомив він, звертаючись до членів групи, – ви можете туди переселятися.
– Ми з Юльою влаштуємося разом на першому поверсі, – швидко запропонувала Кіра, – а ви утрьох – Свєта, Рауф і Інна – підніметесь на другий. Будемо ходити друг до друга в гості пити чай.
Всі заусміхалися, піднімаючись зі своїх місць. Останньою встала Свєта, котра сиділа задумавшись, і Рауфу довелося, навіть, штовхнути її ліктем, щоб вивести зі стану оціпеніння.
Коли всі вийшли, Дронго оглянув номер і покинув його останнім. В сусідніх апартаментах комісар допитував службу готеля. Коли зайшов Дронго, він якраз відпускав одного з вчорашніх офіціантів.
– Ну, що? – спитав Дронго, всідаючись поруч з комісаром.
– У них також алібі, – комісар безнадійно махнув рукою, – вони сиділи у французькому ресторані до тієї миті, доки не почули крик. Мені іноді здається, що це сталося навмисне, щоб я не міг нормально вийти на пенсію.
– Не переживайте, – порадив Дронго, – ми що-небудь придумаємо.
– У мене лишилося тільки двадцять три з половиною години, – поглянув на свого годинника комісар. – Дзвонив з Анкари наш заступник міністра, він дав мені на розшуки вбивці всього добу, після чого я зобов'язаний піти у відставку.
Він зажурено замовк. Дронго покачав головою. Суворості турецької бюрократії були йому відомі.
– Нам треба придумати дещо таке, що виведе вбивцю з рівноваги, що змусить його діяти і помилятися, – вніс пропозицію Дронго.
– Ви думаєте, він знову захоче когось убити?
– Він або вона, – слушно завважив Дронго, – поки ми цього не знаємо. Тому я і вважаю, що ми зобов'язані придумати який-небудь план по активізації убивці. Щоб він почав діяти і помилятися. Це вже буде гра на нашому полі і по наших правилах.
– Яким способом?
– Нам треба придумати яку-небудь інформацію, яка б зводила нанівець усі зусилля вбивці, – уточнив Дронго. – Наприклад, пустити чутки, що другий брат всього лише тяжко поранений і лишився живий.
– Це неможливо, – заперечив комісар, – всі знають, що він мертвий.
– А ви скажіть, що він втратив свідомість від великої втрати крові. Адже Юрій напевне міг бачити, хто саме в нього стріляв. А якщо так, то вбивці доведеться піти на крайні заходи, щоб, або вирватися звідси, або придумати дещо таке, чим можна нейтралізувати повернення молодшого Кошелева.
– Це дуже інтересна ідея, – згодився комісар, – але нам доведеться розіграти все дуже чисто. Вже десятки людей на курорті знають, що було скоєно два убивства. А тепер проясняється, що вбивство було одне.
– Вбивця поспішав, – нагадав Дронго, – тому цілком може бути, що Юрій Кошелев виявився тільки тяжко поранений, а не вбитий.
– Домовилися, – кивнув комісар, – я знаю, через кого пустити ці чутки. – Він показав на менеджера, який стояв у кінці коридора.
Дронго вийшов від комісара, вирішивши, що зобов'язаний ще раз все особисто перевірити. Він піднявся на наступний поверх. Поліцейський, котрий стояв біля дверей апартаментів, упізнавши його, віддав честь і пропустив досередини.
Він оглянув дверці балкона, затим вийшов на балкон. Нахилився, ніби намагаючись відшукати найдрібніші часточки одягу вбивці. Але нічого не знайшов. За винятком того очевидного факта, що якраз над тим місцем, де був знайдений пістолет, пилу на поручнях не було. Це неспростовно доводило версію Дронго про те, що вбивця кинув свою зброю на нижній балкон.
Враз він почув за спиною покахикування і обернувся. У кімнаті стояла Інна.
– Я прийшла сюди за своїми речами, – винувато сказала вона, – мені дозволив сам комісар.
– Звісно, – кивнув Дронго, – ходімо, я вам допоможу.
Вони пройшли до спальні. Поки жінка збирала свою валізу, він дивився у вікно на море. Потім зненацька запитав:
– Скажіть, Інна, ви знали, що вчора вранці Олег Молчанов їздив до Стамбула за крупною сумою в англійській валюті?
– В якій валюті? – байдуже перепитала Інна. – Я не знала в деталях про гроші. Віктор тільки сказав, що Олег має з'їздити до міста і привезти йому гроші для поїздки в Англію. А чому ви питаєте?
– Молчанов передав гроші Віктору. Вони мали бути в вашому номері, – обережно сказав Дронго, – але їх немає.
– Поняття не маю, де вони знаходяться, – байдужим голосом сказала Інна. – Велика сума?
– Близько двадцяти тисяч фунтів. Це приблизно двадцять вісім тисяч доларів.
– Великі гроші, – здивувалася Інна. – Ні, я нічого про них не знаю.
– А про своїх подруг знаєте?
– Які вони мені подруги?! – відмахнулася Інна. – Подруги – це ті, з ким дружиш, з ким разом ростеш. Чи хоча б домами дружиш. Я в жодної з них ще вдома не була. Навіть, не знаю, де вони мешкають.
– А Кіра де працює?
– Раніше, здається, була секретаршою у якогось банкіра, котрого усунула мафія. А тепер не знаю.
– А Свєта?
– Вона лікар, але, на мою думку, також не дуже рветься на роботу.
– А Юля дійсно працює в сервісній фірмі?
– Так, – відразу пожвавішала Інна, – вона дійсно там працює. Я навіть знаю, в якій будівлі. Вона мені одного разу розповідала. Прикро, що тепер і вона лишиться одна.
– Не лишиться, – раптом сказав Дронго.
– Що ви хочете сказати?
– Убивця вирішив, що вбив Юрія Кошелева, вистріливши йому в серце. Але куля влучила в лівий шлуночок і там застрягла, – відчайдушно брехав Дронго, – тому він ще живий. Лікарі говорять, що він в дуже тяжкому стані, але є шанси, що виживе.