Мандрівничі

Иосиф Бродский

Перекладач: Кирило Васюков

Через каплиці, плаци,
Через шинки і палаци
Через шикарні цвинтари
Через великі базари,
Через оселі величні,
Пишні і недотичні,
Смажені сонцем північним,
Простують собі Мандрівничі.

Скалічені та горбаті
Вбогі на вбрання й сніданок,
Їх очі присмерком пройняті,
Серця їм наповнив світанок.
Їх спинам співа самотиння.
Зорі та блискавиці
Дихають у мерехтінні
Й хижо гарчать їм птиці,
Що світ був і буде колишнім.

Так. Й далі буде колишнім,
Сяйним і білосніжним
І недовірливо ніжним.
Світ був і буде мерзенним,
Світ був і буде довічним,
Може і стане збагненним,
Та знову непересічним.

І, отже, не буде пуття
від віри в себе і в Бога,
тому лише будуть в майбутті
Ілюзія і Дорога.
І буде земля смеркати,
І буде земля зоріти.
Здобрити її солдатам
Схвалити її піїтам.