Мандрівні зірки

Страница 147 из 148

Шолом-Алейхем

Стор. 86. Цимес — традиційна єврейська святкова страва, яку вживають на третє, звичайно — компот, узвар тощо.

Стор. 90. "...коли патріарх Авраам повів свого сина Ісаака на заколення".— Біблійна легенда про те, як праотець Авраам хотів принести в жертву богові свого єдиного сина Ісаака.

Стор. 95. К йдеш — молитва над вином під час суботньої та святкової трапези.

Стор. 103. "Хай звеличиться і святиться..."-^початок тексту поминальної молитви — кадеш.

Стор. 116. Свято пурім — єврейське релігійне напівсвято за місяць до пасхи.

Стор. 119. "Хінке-Пінке", "Соломон Горлань", "Велфік їсть узвар" — халтурні п'єси єврейських мандрівних труп.

Стор. 123. Пурімшпілери — актори-аматори (переважно з ремісників, робітників та іншої бідноти містечка), що розважали багатих і заможних хазяїв у напівсвята пурім інсценізаціями за фабулою книги "Есфір" та іншими біблійними мотивами з інтермедіями сатиричних куплетів, в яких часто висміювали самих багатіїв.

Стор. 128. "Історія про Потіферу з Иосифом Прекрасним".— За біблійною легендою, Йосиф Прекрасний, один з молодших синів праотця Іакова, був проданий у рабство, потрапив до єгипетського сановника Потіфера. Дружина Потіфера домагалася любові Иосифа, але він вистояв проти спокуси й відкинув її любов.

Стор. 132. Левіафан (левіосон) — легендарна допотопна величезна риба. Маленького на зріст Левіуса за звуковою подібністю прозвали Левіафаном.

Стор. 138. Кашерна ковбаса — ковбаса, виготовлена з продуктів, які дозволено вживати євреям, за іудейською релігією.

Стор. 142. Марчелла Ембріх (1858—1935) — псевдонім (але не Бмбріх, а Зембріх) відомої співачки Марцеліни Коханської.

Стор. 159. "...як на одинадцяту кару єгипетську".— За біблійною легендою, бог покарав древніх єгиптян десятьма найжор-стокішими карами, аби примусити фараона звільнити євреїв від неволі. Тут говориться про одинадцяту кару як про щось надмірне.

Стор. 167. "Хава", "У п'ятницю ввечері" — низькопробні пісеньки, які в той час були поширені серед єврейського міщанства.

Стор. 180. "Уріель Акоста" — трагедія Карла Гуцкова про прогресивного голландського філософа-атеїста Уріеля Акосту (бл. 1590—1640), який зазнав переслідувань інквізиції та знущань рабинів; закінчив життя самогубством.

Стор. 184. "...і під балдахін".— За іудейською релігією, ритуал одруження провадиться під балдахіном, який тримається на чотирьох древках.

Стор. 192. "Ідеш до "Кишенева" — гра слів "кишеня", по-єврейському "кешене" співзвучне слово з словом "Кишинів".

Стор. 206. Цадик — керівник хасидів.

Частина друга СКИТАЛЬНИКИ

Стор. 216. Сіоністи — прихильники єврейської буржуазної реакційної течії, яка прагнула утворити самостійну єврейську державу в Палестині.

Стор. 217. Герцлъ Теодор (1860—1904) — засновник, ідеолог і керівник сіоністської організації, так званого політичного сіонізму.

Територ іаліст и — прихильники єврейської націоналістичної

течії, яка прагнула утворити єврейську державу на будь-якій території.

Зангвілль Ізраїль (1864—1926) — ідеолог територіалістів.

Стор. 226. Патті Аделіна (1843—1919) —відома італійська опе-рова співачка.

Стор. 232. "...кричати — я цар Соломон". — За легендою, трон царя Соломона захопив був найголовніший чорт Асмадай, прибравши вигляд царя. Соломон, одягнений у лахміття, ходив скрізь і кричав: "Я — Соломон!", але ніхто йому не вірив.

Стор. 239. Франц-Йосиф — австрійський імператор з 1848 по 1916 рік.

Стор. 243. Дружина Лота.— За біблійною легендою, дружина Лота за те, що не виконувала божих наказів, перетворилась на соляний стовп.

Стор. 249. Адлер Яків — найпопулярніший в Америці єврейський актор.

Бернар Сара (1844—1923) — найпопулярніша у XIX столітті французька актриса.

Стор. 255. "...жінкою в фальшивою перукою".—За єврейською релігійною традицією, заміжні жінки, аби не спокушати чоловіків своїм природним гарним волоссям, повинні були носити перуки.

Стор. 258. До пришестя месії — те ж саме, що і "до другого пришестя", тобто ніколи.

Стор. 259. Шифскарта — квиток на право проїзду на океанському пароплаві.

Стор. 290. Скобелев (1843—1882) — російський генерал, який відіграв значну роль у російсько-турецькій війні.

"...не восталося слідів від пейсів... навіть тамі де в нього починається борода..." — У побожних євреїв старих часів вважалося за гріх голити бороду і стригти пейси (волосся біля вух).

Стор. 302. Під звуки сурм і фанфар.— На єврейське релігійне свято Новий рік (Рош-гашоно) і судний день (йом-кіпур) під час літургії сурмлять у баранячий ріг. Тут цей вираз означає "а великим галасом".

Стор. 303. "...напередодні осінніх свят..."—Осінні єврейські свята, за релігійним календарем,— у перший день місяця "тиш-рей" (вересень — жовтень) — Новий рік; 10-го тишрей — судний день (піст); 15-го — свято кучки.

Нікель — дрібна монета.

Стор. 306. "...найсвятішого імені... в нашій історії" — тут мова іде про ім'я легендарного біблійного пророка Мойсея (на мові ідиш — Мойше).

Стор. 310. Шиф Джейкоп — відомий американський банкір.

Стор. 313. "Кол-нідрей" — урочиста молитва, яку побожні євреї читають на початку вечірньої літургії напередодні судного дня.

Стор. 314. Єгупець вигадана Шолом-Алейхемом назва м. Києва.

"...гостинний майже, як патріарх Авраам".— За легендою, праотець Авраам був винятково гостинною людиною.

Стор. 319. Кібец (гебр.)—зборище.

Стор. 323. Руавельт Теодор — президент США з 1901 по 1909 рік.

Стор. 343. Хаславич — містечко в колишній Могильовській губернії. Любавич — теж; місце перебування відомої династії хасидських цадиків Шнеєрсонів.

Стор. 348. "Прийшов Гаман" — вираз з біблійної книги "Ес-фір". Гаман, перший міністр древнього царя Ксеркса (Ахашвей-роша), увійшов у свідомість євреїв як уособлення грізної, злої, ворожої людини.

Стор. 358. Маршал Луге — відомий американський юрист.

Стор 368. Іст-Бродвей — вулиця в Нью-Йорку, де мешкають багато євреїв.

Стор. 400. Гордін Яків (1853—1909) — єврейський драматург.

Лібін 3.— єврейський драматург.

Якобі Георг (1840—1906) — музикознавець і диригент.

Стор. 402. Спінова Бенедикт (1632—1677)—великий філософ-матеріаліст і атеїст, підданий рабинами анафемі за безбожні погляди.