Лоліта

Страница 100 из 100

Владимир Набоков

Сподiюсь, що ти будеш любити своє дитинча. Сподiюсь, що це буде хлопчик.

Сподiюсь, що чоловiк твiй буде завжди добре з тобою поводитись, бо iнакше мiй привид його настигне, як чорний дим, як знавiснiлий колос, й розiтне його на шматки, нерв за нервом. I не жалiй К.К. Довелось вибрати мiж ним i Г.Г. i хотiлось дати Г.Г. протриматись мiсяця на два довше, щоб вiн мiг змусити тебе жити в уявi прийдешнiх поколiнь. Кажу я про тури i янголiв, про таїну сталих пiгментiв, про передбачення в сонетi, про спасiння в мистецтвi.

Й це — єдине безсмертя, яке ми можемо з тобою подiлити, моя Лолiто.

К I Н Е Ц Ь