Тельма, виходячи з ванної, грюкає дверима з таким гуркотом, точно це землетрус. Вона тримає перед собою білизна і, повернувшись до Гаррі спиною, кидає труси в купу брудної білизни, яке Гаррісон тримають близько бюро, за солом'яним кошиком для сміття, а бюстгальтер, ще досить чистий, складає і кладе в скриньку. Він бачить її дупу вже вдруге за поїздку, думає, борючись зі сном, Гаррі. Повернувшись, вона своїм тілом затуляє лампу на бюро, і її передок занурюється в тінь; вона сором'язливо наближається до нього, точно йде по воді. Груди її звисають вниз, коли вона нахиляється, щоб включити світло, який він вимкнув. І сідає на край ліжка.
Його член все ще спить. Вона бере його в руку:
— Ти не обрізаний.
— Ні, чомусь в лікарні в той день цього не робили. А можливо, у мами була своя теорія на цей рахунок, не знаю. Я ніколи не питав. Вибач.
— Але це чарівно. Точно маленька шапочка.
Продовжуючи сидіти на краю ліжка, Тельма нагинається, більш гнучка гола, ніж в одязі, і бере його член в рот. Її тіло в світлі лампи здається визнав скаргу з рудих, облізла-рожевих і від природи жовтих шматків. На її животі утворюються плоскі складки, точно гірка газет, а на руці, що тримає двома пальцями підставу його члена, смутно переглядають блакитні вени. Але подих її тепле і вологе, і при вигляді окремих сивого волосся, які змійками в'ються серед тьмяно-коричневої маси, йому хочеться погладити її по голові або доторкнутися до ямочки на її підборідді. Він тільки боїться, що це може порушити той стан, в яке вона його втягує. Вона піднімає руку і швидко відкидає пасмо волосся, немов хоче, щоб вони не заважали йому краще її бачити.
Він шепоче:
— До чого добре!
Член його роздувається, подовжується, але вона продовжує проходити губами весь шлях до своїх пальців, обвівшіхся навколо його підстави. Прагнучи сісти зручніше, вона розсовує ноги: він бачить, як між її ніг, одна з яких косо звисає з ліжка, з волосного з'являється щось більш ніжне і червоне, з коротким білим язичком — про такий він і мріяти не міг. На противагу промежини Дженіс або Сінді, як він собі її представляє, у Тельми все більш яскраве: крізь кучеряву волосного просвічують губи, схожі за кольором на рану, — і таке беззахисне зі своїм білим язичком, що Гаррі хочеться заплакати. Вона теж близька до сліз — можливо, від зусилля, якого їй варто стримувати блювоту. Вона відсторонюється і дивиться на його розкрився член, що вирвався на волю з-під прикривала його шапочки. Вона знову натягує на нього шапочку і каже пустотливо:
— Таке серйозне личко.
Вона легенько цілує його — раз, другий, проводить по ньому мовою, потім знову починає смоктати так, що, здається, зараз задихнеться.
— О Господи, — зітхнувши, каже вона. — Мені так давно цього хотілося. Посмоктати тебе. Кінчай же. Кінчай, Гаррі. Кінчай мені в рот. Кінчай мені в рот і в обличчя. — Голос її звучить хрипко і шалено, і весь цей час вона невідступно дивиться на його маленький отвір, де з'являється самотня каламутна слізка. Вона злизує її.
— Я справді, — сором'язливо запитує він, — вже якийсь час подобаюся тобі?
— І не один рік, — каже вона. — Не один. І ти ніколи цього не помічав. Паршивець ти такий собі. Сидиш під каблуком у Дженіс і зітхаєш по дурці Сінді. Ну, ти здогадуєшся, з ким зараз Сінді. Трахається з моїм чоловіком. Він не хотів з нею йти, він говорив, що вважає за краще бути зі мною. — Вона фиркає в припливі відрази до себе і знову впивається в нього губами, а він, упершись членом в її горло, думає, чи варто прийняти її пропозицію.
— Почекай, — каже Гаррі. — Чи не варто мені спочатку хоч чимось тебе догодити? Адже якщо я закінчу, на цьому ми і поставимо крапку.
— Конча раз, потім закінчиш знову.
— Чи не в моєму віці. Не думаю, щоб у мене вийшло.
— У твоєму віці ... Вічно ти про свій вік.
Тельма кладе голову йому на живіт і вперше кокетливо дивиться на нього вгору, — її погляд бентежить його. Він ніколи раніше не помічав, якого кольору в неї очі — якогось невизначеного, іменованого світло-коричневим, але при яскравому світлі зверху вони світло-рудим, в них якийсь тваринний світ.
— Я дуже збуджена, щоб закінчити, — говорить вона йому. — Так чи інакше, Гаррі, у мене зараз місячні, і кожен другий місяць вони дуже рясні. Я боюся з'ясовувати чому. А в проміжні місяці — страшні болі і майже нічого.
— Сходи до лікаря, — радить він.
— Я без кінця ходжу до лікарів — все без толку. Я адже вмираю, ти це знаєш, так?
— Вмираєш?
— Ну, може, це занадто драматично сказано. Адже ніхто не знає, скільки я протягну, — багато що залежить від мене самої. Єдине, чого я ні в якому разі не повинна робити, — це перебувати на сонці. Я божевільна, що приїхала сюди, — Ронні намагався мене відговорити.
— Навіщо ж ти це зробила?
— Як ти гадаєш. Кажу тобі, Гаррі, я без розуму від тебе. Я повинна позбутися від цієї мани.
І здається, що вона зараз знову схлипне від відрази до себе, але замість цього вона підкидає голову і дивиться на його член. А він знову скукожілся від всіх цих розмов про смерть.
— У тебе що, вовчак? — запитує він.
— М-м-м, — мукає Тельма. — Дивись. Бачиш висип? — Вона піднімає волосся з обох скронь. — Красиво, правда? Це через те, що я по дурості посиділа в п'ятницю на сонці. А мені так хотілося бути як всі ви, не відчувати себе хворою. У суботу було жахливо. Боліли суглоби, нутрощі не працювали. Ронні пропонував відвезти мене додому, щоб мені зробили укол кортизону.
— Він так славно до тебе ставиться.
— Він кохає мене.
Його член знову затвердів, і Тельма гнеться до нього.
— Тельма! — За цю ніч він ще жодного разу не називав її по імені. — Дозволь мені тебе догодити. Я хочу сказати: у нас адже рівноправність і все таке інше.
— Нічого тобі бруднитися в крові.
— Дозволь в такому випадку посмоктати твої солодощі.
Її соски не стирчать, як у Дженіс, вони ідеальної форми, точно великі пальчики немовляти. Оскільки тепер його черга, він вважає за можливе потягнутися і вимкнути світло над ліжком. У темряві він не бачить її висипу, зате бачить її посмішку, то, як вона готується його догодити. Вона сідає по-турецьки, зовсім як Сінді на яхті, — жінки, вони такі гнучкі, — і кладе собі на коліна подушку для його голови. Вона суне палець йому в рот і пестить їм одночасно свій сосок і його мова. По тілу її проходить як би електричний струм, вона вібрує, точно не вимкнений до кінця приймач. Його рука знаходить її сідниці, теплу западину між ними — шкіра у Тельми гладка, як скло, тоді як шкіра Дженіс на дотик точно тонкий-тонкий наждак. Його член, який легенько лоскочуть її нігті, знову встав.