Хмара

Страница 17 из 17

Джон Фаулз

Це сталося? Це сталось?

Це сталося. Вона припинила пошуки, коли Кандіда підбігла і мовчки пішла поряд, безперестану, проте, озираючись. Наприкінці й Саллі озирнулася: Емма лежала навзнак посеред луки, маячіли лише рожеві колінця, й удавала мертву.

— Вона прикидається, — винесла остаточний присуд Кандіда.

Це сталося.

За кілька кроків дівча запитало:

— А чому ви з Пітером не одружені?

З того берега річки якийсь птах, що стежив би за ними, міг би побачити, як вони зникають з очей; далі, на другому кінці луки з'явилися Пол та Бела, які швидким кроком підійшли до Емми, що чекала на них, уже сидячи. Пол кивнув назад, на хмару. Бела на ходу озирнулась. Вони підходили до дівчатка, яке простягало до них руки, взялися кожен за одну руку і поставили його на ноги. Потім попростували далі; трохи згодом дочка почала стрибати й скакати між ними, чіпляючись за їхні руки й на хвильку затримуючись у повітрі. Щоразу, коли вона підстрибувала, її довге русяве волосся з миттєвим запізненням піднімалося та опускалось у такт із нею. Вони гигикали в унісон її стрибкам, вона приєдналася до них. Потім вони зупинились. Пол підняв доньку, й та обняла його за шию своїм рученятком. Усі троє йшли й ішли, не дуже швидко, але й не ліниво, як люди, що хочуть кудись устигнути або, можливо, від чогось сховатися.

Вони зникли поміж тополь. Лука спорожніла. Річка, лука, стрімчак і хмара.

Принцеса кликала, але її вже ніхто не міг почути.

Сергій Вакуленко, 2001, переклад.

Примітки

1

Слова Офелії з трагедії Шекспіра "Гамлет" (у перекладі В. Вера). Рута вважалася символом горя та каяття.